Перейти до вмісту

Освіта в Україні

Матеріал з Вікіцитат
Освіта в Україні
Випуск в Українському Гуманітарному Інституті, м. Буча
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про освіту в Україні

[ред.]
  •  

Величезна кількість наших чиновників — боягузи. Вони абсолютні боягузи, і от у цьому сенсі ми не далеко пішли від Росії. Бо одна і та сама людина може йти з автоматом проти орків воювати і в той же час не наважується видати якийсь наказ, якщо немає команди «згори». Хоча можливість видати такий наказ прямо передбачена законом. <…> Директорів, які здатні ухвалювати власні рішення, на жаль, небагато. Більшість з них просто на все життя перелякані саме от цією ординською моделлю, яка в нас зберігається. Таке підпорядкування, коли людина не здатна ухвалити рішення. Є 2 підходи: роби те, що дозволено, або роби те, що не заборонено. Так-от, демократична модель — робити те, що не заборонено. Це може бути не передбачено чинним законодавством, але нема заборони — можна робити. Але вони перелякані, вони жахливо перелякані. <…> Це небажання бути людьми відповідальними, а бажання бути перекладачами папірців — воно дуже сильне. І це те, що дуже, на жаль, поєднує нас з росіянами.[1]

  Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України
  •  

Проблема освіти — суспільна. Існує чимало стереотипів, на кшталт: українська освіта, «система» — погана, а студенти — хороші. У нас насправді купа студентів вступає до університетів, не розуміючи власної мети. Просто є суспільне уявлення, що «дитина повинна вчитися в університеті», бажано на бюджеті[2].

  Радомир Мокрик
  •  

Університет має дати ґрунт, завдяки якому тобі буде цікавіше прочитати про шістдесятників, ніж сісти й подивитися «квартал». Загальний рівень освіченості має закладатись університетом. Це, звичайно, непросто, але настав час це все розгрібати[2].

  — Радомир Мокрик
  •  

Я взагалі не люблю підручники літератури. Я їх просто ненавиджу. Скільки років працював вчителем літератури, я жодного разу дітям нічого не задавав по підручнику. Навіщо мені дітям пропонувати тлумачення, яке хтось колись бачив. Література — це штука індивідуальна. Література — це життєвий досвід, який має пройти через твоє сприйняття і привести до власних висновків.[1]

  — Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України

Примітки

[ред.]