Перейти до вмісту

Оповідь служниці

Матеріал з Вікіцитат
Оповідь служниці
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

«Оповідь служниці» (англ. The Handmaid's Tale) — роман-антиутопія 1985 року канадської письменниці Маргарет Етвуд.

Цитати

[ред.]
  • Фільм про минуле — не те ж саме, що минуле.
  • Надія — це не лише стан, це місце, у якому ти чекаєш.
  • Бог — це любов, було сказано, але ми вивернули це, і любов, як і рай, завжди лишалася за рогом. Що важче було любити конкретного чоловіка поряд, то більше ми вірили в Любов, абстрактну й повну. Ми завжди чекали її втілення. Того, щоб це слово стало плоттю.
  • Чи вона була того варта, ця закоханість? Шлюби за домовленістю завжди працювали не гірше, якщо не краще.
  • Люди роблять що завгодно, щоб не визнати, що їхні життя не мають змісту.
  • Краще ніколи не буває для всіх. Комусь завжди гірше.
  • Знання — це спокуса. Те, чого не знаєш, не спокусить тебе.
  • Мить зради найгірша. Та мить, коли ти без жодних сумнівів усвідомлюєш, що тебе зрадили, що інша людська істота зичить такого зла.
  • Жодна мати не відповідає повністю тому образу, який хотіла би бачити дитина — гадаю, в інший бік це працює так само.
  • Пробачення — теж сила. Просити його — сила, надати його чи не надати — чи не найбільша сила.
  • Ніхто не помирає від нестачі сексу. Ми помираємо від нестачі любові.
  • Якщо у вас багато речей, ви стаєте надто прив'язливими до матеріального світу й забуваєте про духовні цінності. Треба плекати вбогість духу. Блаженні лагідні.
  • Незважання — не те ж саме, що невігластво: тут треба докладати зусиль.
  • Ніщо не змінюється в одну мить: якщо підігрівати ванну, зваришся до смерті, перш ніж зрозумієш.
  • Свобода буває різна — свобода для чогось і від чогось.
  • Добре мати дрібні цілі, яких так просто досягнути[1].

Примітки

[ред.]