Вертинський Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Олексій Вертинський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вертинський Олексій Сергійович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Олексій Сергійович Вертинський (нар. 2 січня 1956, Суми) — український актор театру і кіно. Народний артист України.

Цитати[ред.]

  •  

Я взагалі не знімаюся. Я про існування цього боку світу забув, я їх відкинув. Мені це нецікаво. Я вважаю, що вони всі – злочинці, тому мають бути покарані. Як я можу? Для чого я з ними почну якусь співпрацю? Мені це нецікаво[1]. — Про зйомки в російських серіалах.

  •  

Тому що в’їхали до мене в дім на танках, стріляють, брешуть, що це не війна. Але ж ви вбиваєте моїх людей! Ну, а хто ви після цього[1]? — Чому росіяни злочинці.

  •  

Якби не було війни, я, можливо, про їхнє існування не став би і згадувати. Але якщо вони вилизують «всі твої тріщинки» у цього свого «любимого президента», а він — злочинець, і вони не помічають того. Не вбий, не вкради — для них прості слова, не мають ніякого абсолютно суттєвого значення. Вони просто нікчеми. От у чому.
Але справа вся в тому, що нехай би вони робили все, що завгодно. Шкода лише в тім, що вони для багатьох людей, для багатьох мільйонів були іконами[1]. — Про Безрукова і Табакова, чому назвав їх «гнидами».

  •  

Особливо після цієї війни я навряд чи коли-небудь захочу об’єднатися з такою «родиною». Навряд чи[1].

  •  

Замість того, щоб ганяти старі літаки в Сирію, краще б взяли та й, справді, антиалкогольну програму зробили. Він обіцяв же ж, цей Пуйло, перед наступом на Крим. Він же: «Ми будемо деалкоголізацію». Слова то які вимовляє! Не кожен актор може так виразно сказати: деалкоголізація! Після цього вони «бояришнику» понапивалися. Бог їх зрозуміє[1].

  •  

Я стільки років мрію, щоб ми позбулися «совка»! І чому він з нас не виходить? А вся проблема саме в цьому[1].

  •  

Мені саме слово «еліта» в нашій дійсності навряд чи доречно[1].

  •  

Верхівка нехай краще буде. Але в нас немає і верхівки. Ті люди, які позаймали, такі розгодовані, огидні люди, найвищі крісла, вони абсолютно не вміють керувати. Вони живуть за тими законами недоречності, як і решта всіх. І це найскладніше. Вони не думають про нашу державу. Вони ситуативні якісь питання вирішують, можливо[1].

  •  

Всі ж: як же — це ж Безруков! Ну та й що Безруков? Він бездарний, Безруков. Він не вміє бути енергетичним. Ну, вміє розставити акценти, він знає багато слів, напевне, і говорить начебто, не затинаючись, але він слабенький актор[1].

  •  

Я кожного дня обов’язково займаюся тим, щоб мої кістки були у формі, щоб я був в тонусі. Для того я ходжу, якісь справи вирішую, у мене багато якихось побутових проблем. Це мене теж заводить. У мене є онука — я з нею люблю возитися[1].

  •  

Законів старіння ніхто не відміняв. Мені важко. Просто я намагаюся свої діагнози не тягнути разом з собою на сцену. Люди приходять у театр не для того, щоб поцікавитися моєю кухнею, вони від цього вечора щось розраховують отримати позитивне. І тому я все роблю для того, щоб сам був у тонусі, і щоб люди отримали[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg