Огоновський Омелян Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огоновський Омелян
Омелян Огоновський.png
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Омеля́н Миха́йлович Огоно́вський (псевдоніми і криптоніми: Омелян із Григорова, Ємілян, Ом. о та ін.; 3 серпня 1833, с. Григорів, нині Івано-Франківська область — 28 жовтня 1894, Львів) — український учений-філолог і громадський діяч. Доктор філософії (1865), член-кореспондент Польської академії знань (з 1881).

Цитати про Омеляна Огоновського[ред.]

  •  

Про д. Огоновського, прочитавши його працю, мусимо сказати, що він не з таких, щоб слухати усяких чередників, бо то чоловік дуже просвітній і володаючий дуже широкою ерудицією, вислідивший науково до самого дна усе, що давно писалось про український язик та літературу, що мало й має стосунок до історії української і до літератури. Знов скажемо вдруге: Як дивитись на сю працю д. Огоновського поглядом з Петербурґа, то знайдеться в неї щось таке, що в Петербурзі не дуже сподобається; ми скажемо, що в Петербурзі чи в Москві знайдуться й такі ще погляди, що праця д. Огоновського – зовсім ненормальний появок, шкідливий, небезпечний, котрий треба б скасувати й знищити до останку[1]. — Про «Історію руської літератури»//З трактату «Українство на літературних позвах з Московщиною»

  Іван Нечуй-Левицький
  •  

На наш погляд, праця д. Огоновського є здобутком широкого вивчення джерел, філологічних вислідів про український язик Міклошича, Максимовича, Потебні, Срезневського, Житецького, історичних праць М. Костомарова, В. Антоновича, історично-етнографічних праць М. Драгоманова та Антоновича, Метлинського, Максимовича, Цертелева, Куліша, докладних вислідів народної поезії і давніх книжних літературних пам'ятників. Для нас – в неї й сліду нема ні польського, ні німецького впливу, ні впливу духінщини, ні впливу роздратованого протесту з причини приневільного й пригнобленого становища українського язика та української літератури в Росії, про що ми зараз і довідаємось[1]. — Про «Історію руської літератури»//З трактату «Українство на літературних позвах з Московщиною»

  — Іван Нечуй-Левицький

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg