Перейти до вмісту

Непоп Любов Василівна

Матеріал з Вікіцитат
Непоп Любов Василівна
Стаття у Вікіпедії

Непоп Любов Василівна (народилась 23 серпня 1971 року, Київ, Україна) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині. Політичний Директор МЗС України, Представник України в Дунайській Комісії (з 2016), Голова Дунайської Комісії (з 2021).

Цитати про призначення на посаду[ред.]

  •  

Щоб усвідомити важливість зазначеного призначення, слід розуміти значущість і важливість самої Дунайської комісії. Ця Комісія — найстаріша в Європі міжнародна платформа для співпраці між країнами, яка й сьогодні відіграє важливу роль у міжнародному співробітництві.[1]

  •  

Мета діяльності Дунайської Комісії — забезпечувати і розвивати вільне судноплавство на Дунаї для торговельних суден, які ходять під прапорами всіх держав-учасниць Белградської конвенції, а також зміцнювати та розвивати торгові, культурні, людські зв'язки між ними та в міжбасейновому судноплавстві.[1]

  •  

Що ж стосується безпосередньо інтересів України, то для нас Дунай — це частина шляху до європейської інтеграції, адже, реформуючи сферу водного транспорту, модернізуючи наш флот, впроваджуючи сучасні екологічні стандарти, через секторальну інтеграцію ми наближаємося до нашої мети — повноправного членства в ЄС. І, паралельно, забезпечуємо розвиток нашої економіки та поліпшення стандартів життя.[1]

Цитати про війну Росії проти України[ред.]

  •  

Відверто кажучи, починаючи з 24 лютого, коли Росія почала повномасштабну війну проти України, мені увесь час хочеться прокинутися, але, на жаль, я не сплю і те, що відбувається з моєю країною, – це набагато гірше, ніж будь-який сон жахів.[2]

  •  

Коли наші оборонці не втомлюються боронити країну, а наші мирні мешканці навіть без зброї виходять проти російських танків і зупиняють їх, то ми, дипломати, також маємо зробити все, щоб мобілізувати міжнародну підтримку України. А досягнення будь-якого посла наразі вимірюються лише одним – рівнем підтримки і допомоги, яку отримує Україна від країни, в якій посол працює.[2]

  •  

Як для українського керівництва, так і для українського народу перемогою буде припинення війни і виведення всіх російських солдатів з території України, відмова росії від спроб диктувати нам умови і визначати, як нам жити. Як сказав наш Президент, наша перемога буде у виживанні нашої нації, у збереженні її свободи та цінностей, за які ми боремося зараз.[2]

  •  

Я не можу сприймати, коли політики або експерти «спокійно» пропонують моїй країні здатися; коли з цілковитим душевним «спокоєм» говорять про те, що ми не протримаємося, тому не варто й боротися, а нашим партнерам не варто нам допомагати, або ж коли «спокійно» дискутують про те, скільки часу залишилося до смерті країни, яка є моєю Батьківщиною.[2]

  •  

Переконана, що після війни ми будемо жити в зовсім іншій системі координат. Невиправдана і безпідставна війна Росії проти України спонукає нас усіх переоцінити багато речей. Українсько-угорські відносини вже змінюються. Справжній друг пізнається в біді. А з тими, з ким ти спільно подолав негаразди, ти завжди можеш вирішити всі інші питання.[2]

  •  

Ми не відмовимося від своєї території. Ми не хотіли і не хочемо війни. Ми готові до переговорів, більше того – постійно їх ініціюємо. Але ми не капітулюємо.[2]

  •  

Кожен політик повинен розуміти, що якщо сьогодні не надати Україні допомогу для того, щоб посилити її обороноздатність, то завтра гуманітарну допомогу надавати вже не буде кому.[3]

  •  

Ми зрозуміли емоційність Угорщини, з якою вони відреагували на свою перемогу. Вибори закінчилися – війна триває. Тому зараз потрібно зосередити всі зусилля на тому, щоб закінчити війну для того, щоб зупинити Путіна і не дати йому знищити Україну.[4]

  •  

Але що тут потрібно розуміти: війна дуже багато коштує для України. Це наші людські життя передусім. І це найбільша ціна, яку ми платимо. Звісно, ми говоримо про руйнування, ми говоримо про економіку, але все можна відновити, окрім людських життів. Це – найбільш страшна ціна, яку платить Україна.[4]

  •  

Безпека, мир, невтручання у війну. А в чому тут протиріччя? Щоб забезпечити мир і безпеку Угорщини, хіба можна її забезпечити, коли в Україні триватиме війна чи коли Росія захопить Україну і дійде до угорського кордону, – це буде безпека Угорщини? Ні. Як можна залишитися поза війною, якщо не допомогти Україні? Не стати частиною війни - це значить, не дозволити Росії прийти сюди. А, щоби їй не прийти сюди, - потрібно війну зупинити там, в Україні.[4]

  •  

Та війна на знищення, яку веде Росія, цей геноцид із використанням нацистських методів проти нашої країни, є безпрецедентним з часів Другої світової війни.[4]

Цитати про Угорщину та Україну[ред.]

  •  

Мала можливість повною мірою відчути те тепло, яке дарують в Угорщині нашим дітям, що змушені були тимчасово покинути Україну в пошуках прихистку від російського нападу.[5]

  •  

З одного боку, я відчуваю з контактів, які маю, що угорці вболівають за долю України і їх цікавить, що відбувається у нашій державі. З іншого боку, є брак інформації, яка б дозволяла бачити актуальний зріз ситуації, яку спостерігаємо в Україні. Тобто слід збільшити увагу до інформування угорців.[6]

  •  

Ми всі розуміємо, що президент України Володимир Зеленський не був і не міг бути опонентом прем’єр-міністра Угорщини чи будь-кого з політичних діячів Угорщини так само, як Україна не була і не могла бути учасником виборчого процесу.[4]

  •  

У наших умовах українсько-угорських відносин завжди треба зберігати здоровий глузд і оптимізм. І це завжди нам має допомагати в тому, щоби врегульовувати найбільш складні ситуації. А відносно заяв і емоцій – мені здається, що угорська сторона зрозуміла нашу емоційність, без якої ми не можемо говорити про війну, яка триває в Україні.[4]

  •  

Всі наші партнери, зокрема Угорщина, мають чітко засудити цей акт. Усі наші партнери зараз мають переосмислити і свою позицію.[4]

  •  

Угорський уряд підтримує всі санкції, починаючи з 2014 року, які запроваджувалися проти Росії.[4]

  •  

Угорщина може і здатна бути тим локомотивом, який може нам допомагати.[4]

  •  

Та допомога, яка була надана, вона важлива, але те, що ми щиро говоримо, її недостатньо.[4]

Цитати про політику та мистецтво[ред.]

  •  

Мене шокує, коли дехто все ще намагається розповідати про культуру поза політикою, а насправді дає можливість росії відбілювати свій імідж, вбивства та ґвалтування тисяч українців «вєлікою російською культурою».[7]

  •  

Не можна ставити на один щабель жертву і вбивцю. Не можна давати відчуття тим, хто зараз ґвалтує, катує і вбиває мою країну, що можна просто поставити на сцені російського та українського артиста, які обіймуться, і забути та пробачити всі скоєні злочини. Підтримка такої версії – це підтримка безкарності нинішніх дій росії та заохочення до їх продовження.[7]

  •  

Можливо серед маленьких загиблих українців були майбутні зірки світової культури. Подумайте про них, коли будете говорити про мистецтво поза політикою. Подумайте про це і не погоджуйтеся з мовчанням митців, даючи їм можливість просувати «мистецтво поза політикою».[7]

Джерела[ред.]

Примітки[ред.]