Мішель де Монтень
(Перенаправлено з Монтень Мішель де)
| Мішель де Монтень | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Міше́ль Еке́м де Монте́нь (фр. Michel Eyquem de Montaigne, 1533–1592) — французький філософ і письменник. Автор «Проб», засновник жанру есе.
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
[ред.]Б
[ред.]- Бажання того, чого в нас немає, заважає користатися тим, що в нас є.
- Безглуздо і несправедливо, що ледарство наших дружин оплачується нашою працею і потом.
- Боязливість — мати жорстокості.
- Будь-який монарх сидить на троні лише дупою.
В
[ред.]- Від недостатньої поваги до себе діється стільки ж вад, скільки і від зайвої до себе поваги.
Г
[ред.]- Гарною дружиною і гарним шлюбом називають не ту дружину і той шлюб, що й справді такі, але про які мовчать.
- Говорила ж Лівія, що голий чоловік для порядної жінки не що інше, як статуя.
Ж
[ред.]- Жінки спілкуються своїм милим тарабарським прислів'ям, де все шиворіт-навиворіт і шите білими нитками… І немає такої дурної молодиці, що не готова була б висловити своєї твердої думки з будь-якого приводу.
- Жодна ворожнеча, — пише він, — не може дорівнятися християнській. Наша ревність коїть дива, коли вона узгоджується з нашою схильністю до ненависті, жорстокості, марнославства, пожадливості, злослів'я і повстання... Наша релігія створена для викорінення вад, а насправді вона їх захищає, годує і збуджує.[1]
І
[ред.]- І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
- Інші вади притуплюють розум, пияцтво ж руйнує його.
К
[ред.]- Керуйся я своєю волею, я б відмовився одружуватися навіть на самій мудрості, якби вона мене побажала.
- Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
Л
[ред.]- Людей мучать не самі речі, а уявлення, які вони створили собі про них.
М
[ред.]- Ми можемо скільки завгодно твердити своє, а звичай і загальноприйняті житейські правила тягнуть нас за собою.
- Можна повчитися і у ворога.[2]
Н
[ред.]- Найкращий доказ мудрості — незмінно гарний настрій.
- Наше життя складається частково з нерозсудливих, частково з розсудливих вчинків. Хто пише про нього шанобливо і за всіма правилами, той мовчить про більшу його половину. Наші думки і розмірковування залежать від долі, і вона наділяє навіть їх такими властивими їй неясністю та невпевненістю.
- Нема чого нам вставати на ходулі, бо і на ходулях треба пересуватися за допомогою своїх ніг. І навіть на найвищому із земних престолів сидимо ми на своєму заду.
- Немає відповіді принизливішої, ніж мовчання.
О
[ред.]- Одружуватись, нічим не пов'язуючи себе, — зрада.
П
[ред.]- Переваги королівського звання — значною мірою гадані: на будь-якому ступені багатства та влади можна відчувати себе королем.[3]
- Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[4]
С
[ред.]Т
[ред.]- Тільки дурні можуть бути непохитними в своїй впевненості.
- Те, що ми бачимо так мало вдалих шлюбів, якраз і свідчить про цінність і важливість шлюбу.
- Тому, в кого немає доброї пам'яті, не слід ступати на шлях брехні[6].
- Тому, хто не осягнув науки добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду.
- Той, хто сказав, що вдалі шлюби бувають лише між сліпою дружиною і глухим чоловіком, воістину розумівся на цих справах.
- Треба багато вчитися, щоб збагнути, що мало знаєш[7].
У
[ред.]- У тварин є та шляхетна особливість, що лев ніколи через малодушність не стане рабом іншого лева, а кінь — рабом іншого коня.
- Уся мудрість і усі роздуми у нашому світі зводяться, врешті-решт, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.
Х
[ред.]- Хоч якими б були блага, даровані вам долею, слід ще мати здібність відчувати їхню чарівність.
Ш
[ред.]- Шум зброї заглушує голос законів.
Я
[ред.]- Явища завжди відмінні: найбільш спільна для всіх речей ознака — їхня розмаїтість і несхожість.[8]
- Як прикрості, так і насолоди шлюбу розсудливі люди тримають у таємниці.
- Якими б не були блага, подаровані вам долею, треба ще володіти здатністю відчувати їхню чарівність.
- Якщо я брешу, я ображаю себе більшою мірою, ніж того, про кого збрехав.
- Я людина з розумом грубуватим, зі схильністю до всього матеріального і правдоподібного.[9]
Цитати про автора
[ред.]| — Марі де Гурне |
Примітки
[ред.]- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 211
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 585.
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 213
- ↑ Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 10
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 142
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 149
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 209
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 211
- ↑ Сузір'я французької поезії, 1971, с. 171
Джерела
[ред.]- Мішель де Монтень на сайті aphorism.org.ua
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Сузір'я французької поезії; Пер. з французької: М. Терещенко. — Київ: Дніпро, 1971. — Т. Перший. — 440 с.