Масенко Терень
| Терень (Терентій) Германович Масенко | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Терень (Терентій) Германович Масенко (28 жовтня (10 листопада) 1903, Глодоси — 6 серпня 1970, Київ) — український журналіст, поет, перекладач. Член літературної організації «Плуг». Автор спогадів про поетів, драматургів «розстріляного відродження». Після Другої світової війни спеціалізувався на творенні україномовних пісенних шлягерів.
Цитати
[ред.]Про себе (29 вересня 1928 р., м. Харків)
[ред.]Оці літа (з 1912-го по 1917) так і пригадуються: зимою — школа і читання книжок, а влітку — кожний день під гарячим південним сонцем перед очима один, одинаковий завжди степовий обрій. Рівнина, як на морі — верст на тридцять видно кругом — і весною котяться хвилі по житах і пшеницях. На обріях — високі могили... (та ця частина мого життя — у моїх поезіях)[1]. |
З Панаса Мирного — «Хіба ревуть воли, як ясла повні» — я й почав учитися читати українською мовою (на чотирнадцятому році життя!). Але вже другу книжку я читав швидко і дуже легко. Бо Панас Мирний — зачарував мене. Це й брат Степан — не знаю чому і навіщо — порадив мені ще там, у степах — писати вірші (звичайно, він не казав тоді: — «пролетарські»...). Тоді ще не було ні «Плуга», ні Молодняка, ні ВУСППа)[1]. |
Революція — це такий комплекс змін, завірюх, радощів, болів, сподівань, несподіванок і така сила-силенна подій і споминів, що кількома словами про це не скажеш. Для мене — тоді чотирнадцятирічного юнака це 3 гармати в степах, війна двох половин села поміж собою, війна села з селом, німці, розстріли, повішані на вітряках дядьки, махновські тачанки, денікінці, чорношличники, червоні, знову махновці і знову червоні... І сам я — глядач, а не учасник. Шкода, чи ні? Не знаю, так вийшло[2]. |
Про Кам'янець — біле, ліричне місто, та хорошу Кам'янеччину лишилися теплі спомини. Херсонщина і Поділля — ці два протилежні полюси України, однаково — хоч і кожний по-своєму — прекрасні)[3]. |
Примітки
[ред.]- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 268
- ↑ Автобіографії, 2015, с. 269
- ↑ Автобіографії, 2015, с. 270
Джерела
[ред.]- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
