Перейти до вмісту

Марселіна Деборд-Вальмор

Матеріал з Вікіцитат
Марселіна Деборд-Вальмор
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Марселіна Деборд-Вальмор (фр. Marceline Desbordes-Valmore, власне, Марселіна Фелісіте Жозефіна Деборд, 20 червня 1786, Дуе — 23 липня 1859, Париж) — поетеса французького романтизму.

Цитати з творів[ред.]

  •  

Та втратила вона свою оману,
Хвилинне щастя не вернути знов!
Не бачить більше їй весну туманну, —
Але всміхнулась перша їй любов. — «Перша любов»[1]

  •  

Він жде мене! Та не вернуть щасливих днів сльозами.
Що діять серцю, щоб було його лице ясне? — «Побачення»[2]

  •  

Я знаю, що жінки не мусили б писати.
І все ж пишу, —
Щоб у моєму серці зміг ти прочитати,
Чим вік дишу. — «Жіночий лист»[3]

  •  

І всоте сказане від щирої любові
Повік нове. — «Жіночий лист»[3]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Сузір'я французької поезії; Пер. з французької: М. Терещенко. — Київ: Дніпро, 1971. — Т. Перший. — 440 с.