Малицька Костянтина Іванівна
| Костянтина Малицька | |
Костянтина Малицька (30 травня 1872 — 17 березня 1947, Львів) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.
Літературні псевдоніми та криптоніми: Горський Стефан; Кропивницька Віра; Лебедів Віра; Лебедова Віра; Лужанська Віра; Чайка Дністрова; Растик; Vanellus; Кр. Софія; В. Л.; К.; К. М.; К. М…; к. м.; М.; М-а; М-ка К.; Віра Л.[1]
Цитати
[ред.]Пора! Великий час настав зараз, щоби з'єдналися усі серця жіночі в могутню силу, пора подати руку до великої боротьби і великої праці за народ![2] |
[Книга] «… се грунт під виріст нових грядущих поколінь.» [6] |
Кооперація передовсім защіплює у дітвори почуття лучности з її окруженням<...> У нас українців почуття солідарности й карности в справах громадянських небагато, а діти вже з природи егоїсти і себе ставлять у центр цілого їхнього окруження. <...> В кооперативній роботі діти сходяться ближче і зайняті спільним ділом, не мають часу на того рода пересварки, бо важніше всіх абсорбує.[7] |
Кооперація розбуджує в дітях віру, що усе можна зробити, коли гуртом станути до роботи – а з другого боку притуплює у такій самій степені егоїзм, бо кожен член спілки бачить, що сам одинцем не вдіє нічого.[8] |
Кооперація – підготовка до майбутнього ширшого громадянського життя, яке вимагає іноді саможертви з одиничного “я” у користь загалу. Але одночасно правдивий кооперативний колектив не вбиває індивідуальних прикмет одиниці, а дає змогу розвинути їх якраз у властивім напрямку.[9] |
Любов'ю будь!.. Красою будь!.. Але як грім ударить в захист твій, в родину, як ворог запалить твій дах, збезчестить огнище святе, прадідні святощі розкине – тоді героєм будь…, закуйся в сталь, в желізну збрую і йди у бій.[10] |
Найгірш завзята бійня йде на полі шкільництва, і тут ми, мабуть, побідимо, бо за Рідну Школу піднявся ввесь народ. Замикають нам школи, а ми вчимо у церкві, на полі, в лісі – а до польської ні оден свідомий батько, ні одна свідома українка дитини своєї не пішле. Робимо так, як колись робили поляки в Познанщині під прусаком і в Королівстві за Росії. І дасть Біг внедовзі вийдемо переможцями[11]. — Листи К. Малицької до М. Грінченко |
Цитати з творів
[ред.]Гей, у "Січи" товариство! |
Дитяча література
[ред.]Всі і кожен, все і всюди свій до свого по своє! [20] |
Так, я хочу, щоби ти став героєм, але не у великих ділах світової слави, а героєм щоденного життя – щоб завсігди міг в собі побороти все дрібне, самолюбне, низьке, погане, а заправляв волю і духа до всього сильного, гарного, чесного, розумного[21]. — в оповіданні “Лист мами” мати звертається до сина з напутніми словами |
Про Костянтину Малицьку
[ред.]Засилають до Сибіру 1915 р.: «українізуй там ведмедів, якщо виживеш!» [22] |
Примітки
[ред.]- ↑ Письменники Прикарпаття webarchive
- ↑ а б Пісні січових стрільців, 2016, с. 100
- ↑ Народна руска школа і рускі учителі в Галичині (нарис на тлі галицького шкільництва) / Костянтина Малицька // Промінь. – 1904. – Ч. 1 і 2. – С. – 3.
- ↑ Малицька К. Доріжкою спогадів / Костянтина Малицька // Діло. – 1938. – Ч. 9 (14 січня). – С. 12-13.
- ↑ Малицька К. Книжка в діточому світі / Костянтина Малицька // Бібліотечний Порадник. – 1925. – Ч. 2. – С. 37.
- ↑ Малицька К. Видавництва для дітий і молодіжи / // Пропам’ятна книга. Перший Український Просвітньоекономічний Конгрес уладжений Товариством “Просвіта” в сорокалітє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року. Протоколи і реферати / зредаг. д-р І. Брик і д-р М. Коцюба. – Львів : Коштом і накл. Т-ва “Просьвіта”, 1910. – С. 127.
- ↑ Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.
- ↑ Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.
- ↑ Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.
- ↑ Збори “Ж. Г.” і основанє єї Кружка в Чернівцях // Буковина. – 1906. – 17 вересня. – С. – 3.
- ↑ Малицька Константина. Листи до Антона Степановича Петрушевича. 1901, 1903. Галич — Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАНУ
- ↑ З Лисенкового свята / Віра Лебедова // Промінь. – 1904. – Ч. 11. – С. – 75.
- ↑ Пісні січових стрільців, 2016, с. 105
- ↑ webarchive: Січовий поклик
- ↑ Пісні січових стрільців, 2016, с. 103
- ↑ webarchive: Марш Січовий
- ↑ webarchive: Вгору прапор
- ↑ Пісні січових стрільців, 2016, с. 106
- ↑ webarchive: Чом, чом, земле моя
- ↑ Малицька К. Рідний промисл: діточа ревія. – Львів : накладом Ревізійного Союзу Укр. Кооператив, 1938. – С. – 5.
- ↑ Малицька К. Лист від мами // Дзвінок. – 1908. – Ч. 24. – С. 446.
- ↑ Пісні січових стрільців, 2016, с. 99
Джерела
[ред.]- Маслій М.М.. Нам воно святе!: Пісні січових стрільців. — Харків: Фоліо, 2016. — 186 с. — ISBN 978-966-03-7636-6
