Ловець повітряних зміїв

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Ловець повітряних зміїв» (англ. The Kite Runner) — дебютний роман афгано-американського письменника Халеда Госсейні, опублікований 2003 року.

Цитати з книжки[ред.]

  •  

— Коли вбиваєш людину, то крадеш життя, — пояснив бабá. — Крадеш право дружини мати чоловіка, позбавляєш дітей батька. Коли брешеш, то крадеш в іншого право на правду. Коли шахруєш, то крадеш право на справедливість[1].

  •  

То було дуже давно, але дарма кажуть, буцімто минуле можна поховати — як з’ясувалося, не можна. Минуле будь-що видряпається на поверхню[1].

  •  

Завжди є спосіб знову стати хорошим[1].

  •  

Коли батько випростався, я побачив його зіщулені плечі та зрозумів, що наше життя вже не буде таким, до якого я звик від народження, воно змінилося назавжди[1].

  •  

Війна не скасовує гідності. Війна вимагає її навіть більше, ніж мирні часи[1].

  •  

Я зиркав на нього через стіл: нігті нерівні й чорні від мастила для двигунів, зап’ястки подряпані, в одяг в’ївся запах заправної станції — пилу, поту і бензину. Немов удівець, який оженився вдруге, але ніяк не може забути померлої дружини[1].

  •  

А далі розмова неминуче зайшла про талібан.
— Усе й справді так погано, як кажуть?
— Ні, гірше. Значно гірше, — відказав Рахім-хан. — Людям забороняють бути людьми[1].

  •  

Як там у тій приказці про минуле: казали, минеться, а воно тільки настає? От і з моїм минулим так само — воно весь час мене наздоганяє[1].

  •  

Мені згадалася фраза, яку я десь прочитав, а може, почув: у Афганістані є дуже багато дітей, однак практично немає дитинства[1].

  •  

Я знаю, що врешті-решт Господь простить усім[1].

Цитати про книжку[ред.]

  •  

Загалом, сюжет цієї книги вигаданий. Весною 1999 року я дивився теленовини про Талібан. У них розповідали про всі обмеження, які Талібан ввів для афганців. У якийсь момент сказали, що вони заборонили змагання із запуску повітряних зміїв. Для мене це стало певною особистою трагедією. Коли я був малим хлопцем, ми з кузенами і друзями у Кабулі постійно запускали зміїв.
Після цього я сів і написав коротку історію на 25 сторінок про двох кабульських хлопчиків, які запускають повітряних зміїв. Але вона виявилась значно серйознішою, ніж я задумував. [...] Згодом вона перетворилась на роман «Ловець повітряних зміїв»[2].

  — Халед Госсейні

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg