Кириченко Владислав Володимирович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Кириченко Владислав Володимирович
Vladyslav Kirichenko in club Out Format.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Владислав Володимирович Кириченко (нар. 1968) — український громадський діяч, підприємець, меценат, засновник агенції «Наш Формат».

Цитати[ред.]

  •  

Не вірю в демократію у здеградованих суспільствах. Демократичним шляхом в Україні нічого доброго не відбудеться. Ніколи. Рагулі за горілку та гречку завжди обиратимуть парламент, в якому більшість становитимуть свинорили. Янукович — те, чого хотіла більшість цього народу.

  •  

Неправда, що українці не купують, бо бідні. У мене є знайомі олігархи, які ніколи нічого не купують. Качають тому, що це — принцип. Просто патологічно жадібні.[1]

  •  

Податківці, міліціонери, олігархи, пенсіонери — в нас усі на всіх наживаються. Є синергійні суспільства — Японія, США. Україна — типовий приклад суспільства паразитарного.[1]

  •  

Росія — цивілізаційний проект на 1/6 території земної кулі. Вимагати від них, щоб були інакшими, неможливо. Тигр — хороша тварина, але харчується кроликами. Така його природа. Росія — тигр. Хворий, старий, розкладається, гієни його з'їдять, але він — тигр.[1]

  •  

Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління — і було б те саме, що в нас у Донецьку. Я бачу зараз на Галичині те, що було 40 років тому на Донбасі в етно-мовно-культурній ситуації. Майже всі пруться від шансону й не читають книжок. Для того, щоб позбути їх мови батьків, не вистачило рівно одного покоління.[1]

  •  

Якщо Галичина слухає шансон, то їхні діти забудуть співати українських пісень на весіллі. Співатимуть Ґалкіна. Ситуація набагато гірша, ніж у Росії, бо в них є частина нормального інформаційного потоку. В Україні все просто лайно. Якщо дітей з дитинства годують лайном, то вони ніколи не зможуть споживати нормальну їжу.[1]

  •  

Я хочу перекладати українською світоглядні книжки, а не тільки видавати історії про наше трагічне минуле — трохи набридло. Робимо переклад Генрі Форда. Мені кажуть: «Ти — божевільний, Форда 200 мовами вже переклали!» А я вважаю, що це — світоглядна книжка, яку має кожна людина читати своєю мовою. Те саме з книгою про сингапурського правителя Лі Куан Ю.[1]

  •  

Схід через «тотальний рагулізм і хуторянство», а Захід через лібералізм рухається до однакового результату — занепаду. Я вважаю, що має бути свобода, але свобода має бути в компромісі з соціальною відповідальністю. Не розумію того, що зараз особиста свобода, яка винесена в ранг абсолютною цінності, існує без компромісу з соціальною доцільністю. Якщо нація не хоче утримувати власних двірників, то виходить, що приїжджають турки… Небажання служити в армії призводить до того, що набираються гастарбайтери, які отримують громадянство за службу в армії. Небажання ставати за станки призводить до того, що економіка золотого мільярду стає віртуальною, китайці й індуси все виробляють. Тобто зневажливе ставлення до людей, які вміють робити і роблять щось руками, призводить до занепаду держави.[2]

  •  

У нас суспільство імітаційне: імітують одні цінності, а живуть зовсім за іншими. У нас бути нормальною людиною — це подвиг.[2]

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg