Каспрук Арсен Арсенович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каспрук Арсен Арсенович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Арсен Арсенович Каспрук (8 березня 1919, с. Стреків, Деражнянський район, Хмельницька область — 10 листопада 1982, Київ) — український письменник і вчений-літературознавець. Дослідник класичної української поезії. Член Спілки письменників України з 1962 року.

Цитати про Арсена Каспрука[ред.]

  •  

Складна і багато у чому суперечлива була доля книги А. А. Каспрука «Українська поема кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (Київ: Наукова думка, 1973). Автора в черговий раз звинуватили в націоналізмі. Реакціонери від літератури віднесли книгу в ЦК КПУ, де отримали добро на погром цікавої наукової праці. А далі все відбувалося за відпрацьованою схемою. Знайшли аспіранта цього ж Інституту літератури якогось М. Ігнатенка, який отримав завдання від тих, хто від кого залежало його успішне закінчення аспірантури і захист кандидатської дисертації, учинити погром монографії Арсена Каспрука.
Книжка Арсена Каспрука була покреслена «зауваженнями» цензора-ініціатора, і М. Ігнатенка більше ніж на тиждень було відправлено до Будинку творчості Спілки письменників в Ірпінь.
За цей час він підготував відповідну «куклу», а вже остаточний варіант, якщо не сказати основний, підготував сам «цензор» (який, до речі, свого часу, більше ніж 10 років пропрацював в радянській цензурі). Цю погромну рецензію було надруковано в журналі «Радянське літературознавство» №7 за 1973 рік.
Арсен Каспрук за свою книжку отримав догану і в 1973 році мова взагалі велася про його звільнення з Інституту літератури, як за рік до того було вигнано з роботи з цього інституту товариша і однокурсника Каспрука Леоніда Махновця за книжку про Григорія Сковороду.[1]

  Степан Нестеришин

Примітки[ред.]

  1. Степан Нестеришин. Книга «Гортаю пам’ять доль людських». Літературний нарис «Якщо є світи – то це поети…» (Хмельницький. 2017). Стор. 214-215.