Карл Ґустав Юнґ (нім. Carl Gustav Jung; 1875 — 1961) — швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури, родоначальник аналітичної психології. Учень і соратник Зиґмунда Фройда.
Варто проявитися у будь-якій людині чи художньому творі відбитку духовності, як Фройд ставив його під підозру і вбачав у ньому витіснену сексуальність… Я сказав йому, що якщо продумати логічно його гіпотезу до кінця, то це буде знищувальним вироком культурі. Культура виявиться фарсом, болісним результатом витісненої сексуальності. «Звичайно, — підтвердив він, — так воно і є. Це прокляття долі, проти якого ми безсилі».[1]
Фанатизм є ознака пригніченого сумніву. Звернемося до історії церкви. Коли її становище було хибким, виникали секти фанатиків. Відбувалося це тому, що потаємні сумніви повинні бути пригнічені. Якщо людина дійсно переконана у своїй правоті, вона абсолютно спокійна і може обговорювати протилежну точку зору без тіні обурення. (Тевістокські лекції)
Емоція, власне, не є діяльністю, а подією, яка з нами трапляється. (15, с. 23)[3]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі