Йосиф Кононович-Горбацький

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосиф Кононович-Горбацький
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Кононович-Горбацький Осип Кононович (чернече ім'я Йосиф (на початку XVII ст., ймовірно, в Галичині — 1653, Могильов) — український вчений, філософ, єпископ Мстиславський, Оршанський і Могильовський. Ректор Києво-Могилянської академії. Походив з міщанської сім'ї.

Цитати[ред.]

З твору «Оратор могилянський», 1635 р.[ред.]

  •  

Мистецтво легко пускає коріння і так само легко викорчовується[1].

  •  

Досконалість досягається не завдяки природженим здібностям, а завдяки майстерності[1].

  •  

Смерть не є зрозумілішою від сну[2].

  •  

Жодне мистецтво не буває без об’єкта[2].

  •  

Людина в голові має чимало думок, які вона могла б висловити, але без ораторської майстерності не може[2].

  •  

Мовити складно, аби переконувати, не може бути суттєвим призначенням усього мистецтва[2].

  •  

Оратор не завжди ставить за мету до ладу говорити, щоб переконувати[2].

  •  

До чого оратор завжди прагне, то є його обов’язком. Його ж обов’язком є вдало говорити, щоб переконати[2].

  •  

Виконуючи обов’язок, не питають: «З якою метою?» — бо вона збігається з обов’язком[2].

  •  

Мета полягає в дії тоді, коли всі настанови скеровані, щоб її досягти. У наслідкові мета полягає тоді, коли оратор промовляє дійово, тобто коли він когось успішно переконує і захоплює душу слухача[2].

З твору «Підручник із логіки», 1639-1642 рр.[ред.]

  •  

Ув істоті перебувають розумність і нерозумність[2].

  •  

Два тіла не можуть бути природно в одному місці[2].

  •  

Навіюване, неприродне — це таке, яке є у душі від Бога. Наприклад, віра, надія, любов[3].

  •  

Навіть любов, що спричиняє найтяжче страждання, також запалює надмірний жар[3].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg