Заборонений (фільм, 2019)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пресконференція фільму «Заборонений» 4 вересня 2019 року

«Заборонений» (робочі назви — «Птах душі» та «Стус») — український художній повнометражний фільм, який на широкому тлі боротьби українських дисидентів кінця 1960-х — початку 1980-х років розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України — Василя Стуса. Режисером фільму виступив Роман Бровко, авторами сценарію — Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов. Вони стали також авторами однойменного біографічного кінороману.

Цитати про фільм[ред.]

  •  

Я його відчуваю розвиненою, високоінтелектуальною людиною і поетом з великої літери із дуже підвищеною чутливістю.
Він чутливий до цієї реальності, до паралельних реальностей, він їх бачить, фіксує, рефлексує і ставить запитання світові.
А з іншого боку – він мав дуже відкрите серце, любив людей і все правдиве, натуральне[1].

  — Дмитро Ярошенко, актор, виконавець головної ролі у фільмі «Заборонений»
  •  

У Стуса багато тактильного, природного. І в комплексі це дає таку силу духу, яку неможливо зламати взагалі. Це як в китайській книзі мудрості Дао де Цзин написано, що «навіть тигр не знає куди встромити в нього свої кігті», це неможливо[1].

  — Дмитро Ярошенко
  •  

А ще Стус мені видається гарною людиною, в якого стався злам: як з ним жорстоко повелися, а ще й те, що він поет. Наприклад, якщо на хвилину уявити вірші Стуса без болю, відчаю та трагічності, уявляєте, як би ще більше діамантово засяяла його поезія, як куполи на церквах.
В людей би просто мурахи йшли по шкірі від фонтануючої радості і світла. Це і так відбувається, але якби ще прибрати сум з його творчості... Він би співав гімни Всесвіту, любові, країні і людям[1].

  — Дмитро Ярошенко
  •  

Коли ми знімали в колонії за Києвом, то була сцена де кдбістка просить наглядачів вивести Стуса на подвір’я з травою. Там вони підготували бочку з вогнем, де вона вирішила палити Василеві вірші.
Так от там велика стіна, колючий дріт, схили, багато наглядачів, собаки, мені зробили грим, гнітюча атмосфера... Я вийшов та інтуїтивно відчув, що біля цієї стіни розстрілювали людей. В мене просто почали литись сльози[1].

  — Дмитро Ярошенко
  •  

Головна тема у фільмі – це боротьба добра і зла. Усе довкола невеликого монологу, який Стус каже суддям, що він буде «стояти на обороні правди від брехні, чесних людей від убивць, Ісуса Христа від диявола» і «вы не смоете всей вашей черной кровью, поэта праведную кровь».
Це головний меседж і сила, яка його штовхає і те на чому він стояв та продовжує стояти[1].

  — Дмитро Ярошенко
  •  

Потрібно знати своїх героїв.
Хто не знає чи мало знає – дізнатись про постать Стуса і що йому довелося пройти, а для молодого покоління зазирнути в епоху СРСР, зрозуміти як було непросто і подякувати сьогоднішньому дню за більш радісне, демократичне і вільне життя.
А для тих, хто жив в СРСР – це можливість ще раз згадати, переосмислити і відпустити[1].

  — Дмитро Ярошенко

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg