Дівович Семен Данилович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Дівович
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Дівович Семен Данилович (*1730-ті, Семенівка — †після 1763, м. см. невід.) — український письменник, автор відомого полемічного твору «Разговор Великороссіи с Малороссіей», перекладач при Генеральній військовій канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського. Вихованець Києво-Могилянської академії.

Цитати[ред.]

Із «Розмови Великоросії з Малоросією», 1762 р.[ред.]

  •  

Військовими козацтво є славне ділами[1].

  •  

Достав ти предків цілість, о небо, всім нам.
Достав, щоб не служити своїм ворогам[1]!

  •  

У нас що лоза, а чи байрак — то і козак[1].

  •  

Пребуде слава й смілість навік козаків,
Бо захист наший — правда, завжди служить нам,
Завжди погибіль буде усім ворогам[1].

  •  

Чи ж гора-бо собою горбом володіє[1]?

  •  

Хотів зробитись першим — дістав збитий ніс[1].

  •  

І що в своїй є силі — належне твоє,
А що в моїй є славі — напевне моє[1].

  •  

Коли б не ти та й нами як слід управляв,
То ворог нашу славу давно б підтоптав[1].

  •  

Любов до нас як маєш, хіба ж нам не вділиш[2]?

  •  

Всю нашу силу збиває печаль[2].

  •  

Заблудимо без тебе, розвіємось, як вівці.
Пастуше! Як не встанеш — поб’ють лиходійці[2]!

  •  

Чи голову згубивши, хто б міг простувать[2]?

  •  

Ми очі хоча й маєм, без них стоїмо,
Без рук чи ж будеш смілий — без рук живемо[2].

  •  

Одного пам’ятати — багато охочих,
Численними ж є змога зморочити очі[2].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg