Дорошенко Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорошенко Дмитро Іванович
Dmytro Doroshenko.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Дорошенко Дмитро Іванович (8 квітня 1882, Вільно — 19 березня 1951, Мюнхен) — український політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф.

Цитати[ред.]

  •  

Свідомості національній я завдячую своєму покійному батькові Іванові Дорошенкові, який, виховуючи мене у Вільні, на чужині, з малих літ прищепив мені любов до далекої батьківщини України, а я, підростаючи, вже сам плекав у своїй душі посіяні ним зерна. Походив мій батько з Чернігівщини і належав до старого козацького роду, який мав за свого предка козацького гетьмана Михайла Дорошенка, що поліг у бою під Бахчисараєм в поході на Крим 1628 року. Одним з онуків Михайла був відомий гетьман Петро Дорошенко, що боровся за самостійність України в союзі з Туреччиною. Від рідного брата Петра Дорошенка — Никона Дорошенка — і пішов наш рід[1]

  •  

Я добре бачив, що при тогочасному курсі української політики мені нема місця, і що моя служба була б неможлива і небажана. Я вирішив відійти від усякої політики і зайнятися літературною працею[1]. — зі спогадів про падіння Гетьманату та утворення Директорії УНР

  •  

Я взагалі вважаю, що назвою «українська література» треба означати не тільки все, що друкується українською мовою, але також усе, що, хоч видається російською, польською та іншою мовами, але належить авторам-українцям і являється витвором українського духа. Особливо це стосується творів про Україну, або з українського життя писаних[2]. — у вступі до «Покажчика»

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg