Вільям Сомерсет Моем (1874 —1965) — англійський письменник.
Красиво одягнена людина — це та, на чий одяг ви не звертаєте увагу.[1]
Мистецтво , якщо воно не сприяє правильній дії, всього лише опіум для інтелігенції… Я гадаю, що в героїчній мужності, з якою людина зустрічає безумства світу, є краса значно більша, ніж краса мистецтва.[2]
— «Нотатник письменника», 1949
Немає нічого прекраснішого за доброту.[3]
Завжди є той, хто любить і той, хто дозволяє себе любити.
There's always one who loves and one who lets himself be loved.[4]
Трагедія кохання — байдужість.
The tragedy of love is indifference.[5]
Рік у рік ми змінюємось, так само як і ті, кого ми любимо. Якщо змінюючись, ми продовжуємо любити людину, що змінилася — це щастя.
We are not the same persons this year as last; nor are those we love. It is a happy chance if we, changing, continue to love a changed person.[6]
Примітки [ ред. ]
↑ Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 56.
↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 200
↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 200
↑ Of Human Bondage (1915)
↑ The Trembling of a Leaf (1921)
↑ The Summing Up (1938)
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі