Гордість і упередження

Матеріал з Вікіцитат
Jump to navigation Jump to search
Обкладинка першого видання
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

«Гордість і упередження» (англ. Pride and Prejudice) — роман англійської письменниці Джейн Остін, опублікований у 1813, який дає картину життя дрібного англійського дворянства на початку 19 століття — і водночас є «прадідусем» усіх жіночих романів, коли-небудь написаних.

Цитати[ред.]

  •  

Як приємно таким чином проводити вечір! Можу сказати, що не знайдеш такого задоволення як від читання! Настільки швидко набридає будь-яка річ, крім книжки! Коли я матиму власний будинок, то буду нещасною, якщо там не буде чудової бібліотеки.

 

How pleasant it is to spend an evening in this way! I declare after all there is no enjoyment like reading! How much sooner one tires of any thing than of a book! -- When I have a house of my own, I shall be miserable if I have not an excellent library.[1]

  •  

Яка стрімка жіноча уява! Вона перескакує від простого схвалення до кохання і від кохання до шлюбу в одну хвилину[2].

  •  

Я часто думаю, що немає нічого гіршого, ніж розлучатися з тими, кого любиш. Без них почуваєшся такою самотньою[2]!

  •  

Низьким є будь-який спосіб, що застосовується жінками для приваблення чоловіків. Все, що породжується хитрістю, огидне[2].

  •  

Всякий осуд самого себе є замаскована похвальба[2].

  •  

Нас часто обманює власне марнославство. Жінки надають дуже велике значення єдиному захопленому погляду[2].

  •  

Хіба неувага до навколишніх — не найкращий доказ закоханості[2]?

  •  

Поблажливість до власної персони властива людській природі[2].

  •  

І я б охоче пробачила йому його гордість, якби він не поранив мою[2].

  •  

Людина, яку видно наскрізь, здається, напевно, трохи жалюгідною[2].

  •  

Заради однієї людини не можна змінювати погляди на порядність і доброчесність. І ти не можеш переконати мене чи себе в тому, що користолюбство — це розсудливість, а нехтування здоровим глуздом — вірний шлях до щастя[2].

  •  

Занадто мало людей на світі користується моєю любов'ю. А таких, яких я по-справжньому поважаю, ще менше. Чим більше я спостерігаю світ, тим менше він мені подобається[2].

  •  

Прощайте, розчарування і сплін! Що значать люди порівняно з пагорбами і скелями[2]?

  •  

Люди, однак, змінюються самі так сильно, що раз у раз в кожній людині можна підмітити щось нове[2].

  •  

Коли серце його буде завойоване, у неї залишиться скільки завгодно часу для того, щоб закохатися в нього самій[2].

  •  

Часом значущість досягається надто довго[2].

  •  

Думайте про минуле лише тоді, коли воно будить лише приємні спогади[2].

  •  

Ми всі любимо повчати інших, хоча можемо їм передати лише те, що, мабуть, і знати-то не варто[2].

  •  

Хто цікавиться танцями, тому нічого не варто закохатися[2].

  •  

Якщо не рахувати заміжжя, всякій панночці найбільше подобається час від часу страждати від нещасного кохання. Це займає її думки і надає їй цікавості в очах подружок[2].

  •  

Близькість і віддаленість — поняття відносні, залежні від обставин[2].

  •  

Награна прекраснодушність трапляється досить часто, мало не на кожному кроці[2].

  •  

Нас часто обманює власне марнославство[2].

  •  

Ми всі можемо легко одне одного зачепити... Ви ж із ним близькі друзі — мусите ж ви знати його слабкі сторони[2].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg