Гай Музоній Руф (лат. Gaius Musonius Rufus) (пом. бл. 101) — римський філософ-стоїк I століття н. е. Викладав філософію в Римі, а фрагменти з його лекцій збереглися досі. Також він відомий як учитель Епіктета.
Фрагмент папірусу з частиною промови 15 Гая Музонія Руфа. 3 століття.
Адже філософія — не в зовнішньому вираженні, а в тому, щоб бути уважним до необхідних речей і весь час пам'ятати про них.[1] — Стоїк не носить ніякого особливого одягу й немає жодного типового образу. Як же впізнати стоїка? Тільки за характером.[2]
Бо я вважаю, що гарний цар — за природою своєї діяльності й за необхідністю філософ. А філософ — це за природою своєю людина царствена.[3] — Герцль Галеві, ізраїльський генерал: «Мені казали, що керування справами — це сфера практичного, а філософія — то духовне. Але згодом я зрозумів, що все навпаки: використовую філософію дуже практично». На війні керівникам доводиться ухвалювати дуже багато рішень з етичної сфери. Для цього потрібно мати пріоритети, збалансований і ясний розум. А їх нам дає філософія.[4]
Бути хорошим – те саме, що бути філософом. Якщо ти слухаєшся свого батька, ти будеш виконувати волю людини; якщо вибереш життя філософа, волю Божу. Отже, зрозуміло, що ваш обов’язок полягає в прагненні до філософії.[5]
Being good is the same as being a philosopher. If you obey your father, you will follow the will of a man; if you choose the philosopher's life, the will of God. It is plain, therefore, that your duty lies in the pursuit of philosophy.
Від добрих людей ти навчишся доброму, але якщо спізнаєшся з лихими, то зруйнуєш ту душу, яку мав.[6] — Гете: «Скажи мені хто твій друг, і я скажу, хто ти». «Якщо я знатиму, на що ти витрачаєш час, я скажу, що з тебе вийде». [7]
Деякі люди дотепні, а деякі — нудні; дехто виріс у кращих умовах, а дехто в гірших, і ці обставини потребуватимуть більшої праці й делікатних установ, щоб зрозуміти науку і сформуватися під її впливом — оскільки про кволе тіло треба більше дбати, якщо людина хоче мати добре здоров'я.[8] — «Не кожен має те, що доступне вам. <...> Тому ваш обов'язок — розуміти інших і бути до них терплячими.»[9]
Є два види [стоїчного] навчання, один з яких стосується лише душі, а інший охоплює і душу, і тіло. Навчання, що стосується їх обох, - це коли ми призвичаюємося до холоду, спеки, спраги, голоду, малих порцій їжі та твердого ліжка, вчимося уникати задоволень і терпіти страждання.[10] — «Бо завдяки цим та іншим речам тіло міцнішає, стає здатним витримувати труднощі, загартованим і готовим до будь-якого завдання; душа теж міцнішає, адже привчається до мужності й терпіння в час труднощів, до самоконтролю шляхом утримання від задоволень.» - «Бесіди», 6.
Коли для нас постало питання, що краще для досягнення чесноти — звичка чи теорія (якщо під теорією розуміти навчання правильної поведінки, а під звичкою — правило діяти згідно з цією теорією), Музоній висловив думку, що звичка ефективніша.[11] — Теорії завжди зрозумілі й чіткі, а ситуації — майже ніколи[2].
«Але, Гораціо, на небі та в землі
Є значно більше дивного й такого,
Про що не знають знаючі суб'єкти». Гамлет[12]
Людина народжується зі схильністю до чесноти.[13] — «Ви були народжені зі схильністю до чесноти й самовдосконалення. Якщо ви відійшли від них <...>, як казав Сенека, філософія дозволяє відкинути це все й повернутися до нашої справжньої природи.».[14]
Тож серед багатьох інших речей ми не схильні свідомо осмислювати обставини, а радше судимо їх за звичкою. Беручи це до уваги, людина має вчитися підноситися над обставинами, не шукати тільки задоволення й не тікати від болю; не чіплятися за життя і не жахатися смерті; а коли йдеться про гроші та майно, не цінувати більше отримування, ніж давання.[15] — Насправді ми вивчаємо філософію саме для того, щоб навчитися діяти нешаблонно.[16]
Як на мене, то я радше був хворий, аніж жив у розкошах, бо хвороба тільки руйнує тіло, а розкоші — і тіло, і душу: тіло стає слабким і немічним, а душа — залежною і несміливою. Розкоші породжують несправедливість, бо вони породжують жадібність.[17]
Массімо Пельюччі, Ґреґор Лопес. Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя. — Київ: Лабораторія, 2023. — 336 с. — ISBN 978-617-7535-16-3
Голідей Раян, Генсільман Стівен. Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем. — Київ: Наш формат, 2019. — 472 с. — ISBN 978-617-7552-79-5
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
