Готфрід Вільгельм Лейбніц
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (іноді Ляйбніц, Gottfried Wilhelm Leibniz; 1646—1716) — німецький філософ, математик, логік, фізик, історик, дипломат, винахідник і мовознавець. Засновник і перший президент Берлінської Академії наук.
Цитати
[ред.]Бібліотеки — це скарбниці всіх багатств людського духу. |
Любити — це знаходити у щасті іншого своє власне щастя. |
Наше щастя зовсім не полягає і не може полягати у повному задоволенні, коли не залишиться вже чого бажати, що сприяє отупінню нашого розуму. Вічне прагнення нових задоволень і нового вдосконалення — це і є щастя. |
Нема у розумі нічого, чого б не було у відчуттях, крім самого інтелекту[1]. |
Ми чекаємо від історії трьох вигод: передусім — насолоди пізнавати незвичайні речі, далі — корисних для життя настанов і, врешті, — оповіді про те, як теперішнє походить від минулого, коли все досконало виводиться зі своїх причин[2]. — З передмови до «Accessiones Historicae», перегукується з Цицероном. |
|||||
Tria sunt quae expetimus in Historia: primum, voluptatem noscendi res singulares; deinde, utilia in primis vitae praecepta; ac denique origines praesentium a praete-ritis repetitas, cum omnia optime ex causis noscantur[3]. |
Сучасне таїть у собі майбутнє[4]. |
Про математику
[ред.]На цілому світі все здійснюється по-математичному.[5] |
Універсальна математика — це, так би мовити, логіка уяви, [яка повинна вивчати] все, що в ділянці уяви піддається точним визначенням.[5] |
Метод розв'язання придатний, якщо від самого початку ми можемо передбачити, — і далі підтвердити це, — що, керуючись ним, ми досягнемо мети.[8] |
Музика — це прихована арифметична вправа душі, що не вміє себе обчислювати.[8] |
Я хотів би, щоб винахідники дали історію шляхів, якими вони дійшли до своїх відкриттів. Якщо вони зовсім не повідомляють цього, треба спробувати самим відгадати ці шляхи.[8] |
Істинний метод повинен дати нам filium Ariadnes [нитку Аріадни], тобто якийсь відчутний і грубий засіб, що скерував би розум, подібно до накреслених ліній у геометрії та форм операцій, рекомендованих тим, хто вивчає математику. Без цього наш розум не зміг би пройти далекої дороги, не збившись на манівці.[8] |
Якби геометрія так само суперечила нашим пристрастям та інтересам, як моральність, то ми, мабуть, так само сперечалися б проти неї і порушували б її, не зважаючи на всі Евклідові й Архімедові докази, що їх ми тоді називали б маячнею, в якій повно помилок.[9] |
Уявні числа — це прекрасне й чудовне сховище… мало не поєднання буття з небуттям.[11] |
Я починаю створювати собі зовсім інше уявлення про логіку, ніж раніше. Я її вважав за якусь шкільну гру, а тепер бачу, що тут має місце свого роду універсальна математика… [186, 431].[11] |
Повторюваний від часів Лейбніца вислів «диференціальне числення — це трансцендентний або вищий аналіз, приступний дуже небагатьом» повинен нарешті застаріти. Що може бути простіше від диференціального числення для бодай трохи обізнаних з математичними науками! |
|||||
— М. В. Остроградський[12] |
Континуум — це не є, кажучи словами Лейбніца, якась суміш незмінних елементів: це, кажучи словами Брауера, — осередок вільного становлення. |
|||||
— Г. Вейль[13] |
Примітки
[ред.]- ↑ Философский словарь. Под ред. М. М. Розенталя и П. Ф. Юдина. — Москва: Политиздат, 1963. — С. 230
- ↑ Наталя Яковенко Вступ до історії
- ↑ Accessiones Historicae (1700), t. IV, 2, p. 53
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 10
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 14
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 68
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 101
- ↑ а б в г д Математика в афоризмах, 1974, с. 102
- ↑ а б в г Математика в афоризмах, 1974, с. 167
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 195
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 196
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 201
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 218
Джерела
[ред.]- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 530-531.
- Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.