Перейти до вмісту

Вацлав Гавел

Матеріал з Вікіцитат
Вацлав Гавел
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Вацлав Гавел (чеськ. Václav Havel, 5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011, Прага) — чеський письменник, драматург, дисидент, правозахисник і державний діяч, останній президент Чехословаччини (1989—1992) і перший президент Чехії (1993—2003). Один із засновників Громадянського форуму. Член Європейської ради з толерантності і взаємоповаги.

Цитати

[ред.]
  •  

Я насправді живу в системі, де слова можуть потрясти всю структуру управління, де слова можуть бути сильніше, ніж десять військових дивізій.

  • Як тільки людина починає вважати себе центром світобудови і мірою всіх речей, світ втрачає своє людське обличчя, а людина втрачає контроль над світом.[1]
  • Надія — це звернення до духу, звернення до серця; вона виходить за межі світу безпосереднього досвіду і кидає якір за горизонтом.[1]
  • Надія, в її глибинному і найсильнішому сенсі, — це не просто радість від того, що справи йдуть добре; це здатність працювати заради якоїсь мети лише тому, що ця мета добра і прекрасна, а не тому, що вона дає шанси на успіх.[1]
  • Треба працювати на благо, а не тому, що це може призвести до успіху.[2]
  • Без сумніву, невіра в слова корисніше, ніж невиправдана віра в них. А крім того, не вірити в слова, звинувачувати їх у ті жахи, які можуть ненав'язливо дрімати в них, — чи не в цьому в кінцевому підсумку полягає призначення інтелектуала?[2]
  • Порятунок цього людського світу лежить ні де інакше, як в людському серці, в здатності людини міркувати, в людському смиренні і в людському почутті відповідальності.[2]
  • Політика — це не мистецтво можливого; політика — мистецтво неможливого.[1]
  • Порятунок людства закладено в серці людини, в здатності людини до самопізнання, в людській лагідності і в людській відповідальності.[1]
  • Людина повинна заново відкрити в своїй душі глибокий сенс відповідальності перед світом, що означає відповідальність перед чимось вищим, ніж сама людина.[1]
  • Мені завжди був цікавий екзистенціальний аспект влади, адже той, хто втрачає владу, разом з нею втрачає і сенс життя.[3]

Помилково приписують

[ред.]
  • Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу.[4]

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]