Бєлорусець Євгенія Марківна
| Євгенія Бєлорусець | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Євгенія Бєлорусець (нар. 1980, Київ) — українська художниця, журналістка, фотографка, перекладачка.
Цитати[ред.]
З кожним новим приїздом я бачила, як росте людський відчай і як важко витримувати це дивне існування на кордоні з війною. [...] Мене все частіше охоплює розпач, бо я не можу зрозуміти, чому ця війна досі триває. У мене відчуття, що багато людей з нею вже змирилися — і в Росії, і в Україні, і в Європі. Мені здається, ЗМІ та суспільство починають звикати до неї[1]. |
І не треба жодних додаткових аргументів у формі малюнків, фотографій, мистецьких творів. Навіть найменший злочин цієї війни кричить голосно[2]. — Про Російське вторгнення в Україну (2022) |
Коли почалася війна на Сході України, вся робота, пов'язана з культурою пам'яті, координацією дій людей за екстремальних умов, опинилася на плечах громадянського суспільства. Але воно тільки-тільки почало формуватися в Україні і не здатне було з усім цим впоратися. У результаті людське життя знецінилося, з'явилася неймовірна кількість безіменних загиблих. Взагалі всі досягнення Майдану, всі його цінності стали руйнуватися війною. Власне, це і стало причиною, чому я поїхала на Донбас. Мені хотілося зрозуміти, що ж насправді відбувається і які механізми цієї машини[1]. |
Я не поділяю думку, що є якийсь «культурний фронт» і що мистецтво воює. Я вважаю, задача мистецтва – залишатися мистецтвом. Залишатися чесним, складним. Вижити в ситуації війни. Але сучасне мистецтво не може закрити очі на те, що відбувається довкола. Воно все одно буде працювати з реальністю[2]. |
Примітки[ред.]
