Блохіна Ірина Олегівна
| Ірина Блохіна | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Іри́на Оле́гівна Блохіна́ (сценічне ім'я на Заході Ireesha; нар. 15 січня 1983, Київ) — художня гімнастка, тренерка національної олімпійської команди. Сприяє популяризації спорту, запровадила Gala як основну частинку у програмі олімпійських змагань. Також українська акторка, музикантка, хореографка.
Цитати
[ред.]Ми боремося за це. У спортивній гімнастиці 14 медалей, а в нас — лише дві. Ми працюємо все життя на одну медаль, і це дуже важко. Сподіваємося, що це перше, що зміниться. Бо ми всі говоримо про гендерну рівність, а в нас цього нема. Маю надію, ми отримаємо право бути з медалями теж[1]. — Про перспективи появи на Олімпіаді фіналів в окремих видах |
Ми готувалися ще краще на [фінал], віддавали все. Вона була готова й дуже хотіла підняти цей прапор. Жодної [гімнастки] не бачила з такими зарядженими очима. Сподіваюся, що будемо ще більше працювати. Зараз змінюються правила, зараз усе буде змінюватися. Побачимо, бо в нас дуже сильне молоде покоління, але умови, в яких ми зараз тренуємося, — світ цього не розуміє. Настільки спокійної підготовки — 10 днів — для Олімпіади недостатньо, щоб відчути все, як треба. Але ми зробили дійсно все. Пишаюся тим, як вона виступала. Так, [у фіналі] трішки [не вистачило]. Не медаль, але вона йшла на неї[1]. — Про виступ Онофрійчук та важкий шлях до Олімпіади |
Ми побачимо багато дітей у паралімпійському [спорті], а гімнастика не є паралімпійським видом спорту, і це теж буде моя мета: щоб вона ним стала. Бо таких дівчат, як Олександра Паскаль, гімнастика підтримує та надихає. А це важливо, що ми даємо надію відчути ці емоції. Зараз йде нагородження, а я знаю, що кожна дівчина мріє тут бути. І ця мрія народжується з маленьких років[1]. — Про зрушення, які потрібні спорту через війну |
На майбутнє — лише сил всім нам, терпіння. Сил Вікторії [Онопрієнко], бо це здоров'я[2]. Це дуже важкий спорт для дівчини. Усі так його люблять за ці емоції, але ми не бачимо, як важко це дається. Ми працюємо увесь день та ніч, віддаємо багато серця й душі. І я сподіваюся, що зараз буде багато чого змінюватися[1]. — Про важкий шлях до Олімпіади |
Примітки
[ред.]
