Перейти до вмісту

Бандура

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Поштова марка «Бандура, 6,00 грн.», Пошта України, 2011 рік
Монета НБУ, присвячена бандурі

Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент. Класичний (діатонічний) і сучасний (діатонічний або хроматичний) інструмент з родини арф, гусел та псалтиріонів.

Цитати[ред.]

  •  

Бандуру часто називають оригінальним витвором українського народу, який почав широко розповсюджуватися з кінця XVI ст. Утім, довкола цього досі точаться суперечки. Деякі дослідники пишуть, що бандура виникла в Англії, а вже звідти поширилася по Західній Європі і дійшла до України[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Вона була улюбленим інструментом козаків. У Запорізькій Січі існували хори, оркестри і рапсоди-бандуристи. Також бандуристи офіційно входили до складу Війська Запорізького і разом із довбишами, сурмачами, трубачами виконували козацьку військову музику.
А пізніше бандуристи, мандруючи містами й селами України, співали волелюбні думи та історичні пісні, в яких прославляли подвиги хоробрих козаків з легендарного минулого і закликали до боротьби проти гнобителів[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Цей витончений інструмент має виконавські можливості, подібні до фортепіано: можна грати всіма десятьма пальцями й видавати складні акорди.
Зовнішній вигляд бандури невпинно змінювався і вдосконалювався. З розвитком мистецтва виконання виникла потреба розширити діапазон інструмента, збільшити кількість струн[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Сучасна бандура має 10-14 басових струн і 40-50 приструнків. Вона використовується як сольний та ансамблевий інструмент: існують тріо та цілі капели бандуристів. А звучання бандури часто поєднують з електронними інструментами[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Колись давно чув зворушливу історію: один чи то японець, чи то канадієць — словом, іноземець, котрий не мав жодного стосунку до України, — побачив фотографію бандури і закохався! Його так вразила форма цього інструмента, що він почав вивчати, що й до чого, і зробив власну бандуру своїми руками[1].

  — Тарас Столяр

Примітки[ред.]