Артур Шопенгауер
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Артур Шопенгауер | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Артур Шопенгауер (нім. Arthur Schopenhauer; 1788–1860) — німецький філософ.
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати[ред.]
Г[ред.]
- Гра в карти — явний показ розумового банкрутства. Неспроможні обмінюватися думками, люди перекидаються картами.
Д[ред.]
- До цитування слід вдаватися лише тоді, коли справді неможливо уникнути чужого авторитету[1].
Ж[ред.]
- Життя коротке, а правда діє й живе довго, тож говорімо правду[2].
- Життя наше, коли дивишся на нього на початку поля діяльності, здається безкінечним, а коли оглядаєшся в кінці — дуже коротким[3].
З[ред.]
- За те, що один відчув насолоду, інший повинен жити, страждати і померти.
- Здоровий жебрак щасливіший за хворого короля[2].
- З людських рис найбільш безпосередньо сприяє щастю весела вдача.
- З точки зору молодості життя є безкінечне майбутнє. З точки зору старості — дуже коротке минуле.
К[ред.]
- Кожен заслуговує того, щоб його уважно розглядали, але не кожен вартий того, щоб з ним розмовляли.
- Краса — це відкритий рекомендований лист, що наперед завойовує серце.
Л[ред.]
- Людина — єдина тварина, яка завдає болю іншому, не маючи при цьому ніякої іншої мети.
М[ред.]
- Ми бачимо світ таким, яким ми хочемо його бачити.
Н[ред.]
- Навряд чи люди стали б філософувати, якби не було смерті.
- Не говори своєму другові те, про що не має знати твій ворог.
О[ред.]
- Однією з суттєвих перешкод для досягнення успіху людського роду слід вважати те, що люди слухаються не того, хто є розумнішим за інших, а того, хто голосніше всіх говорить.
- Одружитися — означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов'язки.
- Окрема людина слабка, як покинутий Робінзон; тільки разом з іншими вона може досягти чогось.
П[ред.]
- Посередня людина хвилюється, як убити час, а талановита людина прагне його використати.
- Перебуваючи в однакових умовах, люди все ж таки живуть в різних світах.
- Постукайте в гроби і запитайте мерців, чи не хочуть вони воскреснути, і вони заперечно похитають головою.
- Певно, що людина може робити те, що хоче, але вона не може бажати того чого хоче.
С[ред.]
- Світ— моє уявлення.
- Співчуття — основа всієї моралі.
- Співчуття до тварин так тісно пов'язане з добротою характеру, що можна з упевненістю стверджувати, що не може бути добрим той, хто жорстокий з тваринами.
- Самогубець саме тому перестає жити, що не може перестати хотіти.
- Справжній характер людини показується в дрібницях, коли вона перестає слідкувати за собою.
Т[ред.]
- Талант влучає в ціль, в яку ніхто інший не може влучити. Геній влучає в ціль, якої ніхто інший не бачить.
- Те, що є в людині, безумовно, важливіше того що є в людини.
- Тільки веселощі є готівковою монетою щастя; все інше — кредитні білети.
У[ред.]
- Усе, що досконале, достигає поволі[2].
Кожен сприймає межі свого поля зору за межі всього світу[4]. — «Дальші психологічні спостереження» («Роздуми про песимізм») |
|||||
Jeder sieht die Grenzen seines Gesichtsfeldes als die Grenzen der Welt an. | |||||
Х[ред.]
- Хто ясно мислить, той ясно висловлюється.
- Хто не любить самотності — той не любить свободи, бо лише на самоті можна бути вільним.
Ч[ред.]
Чим більше я пізнаю людей, то більше люблю собак[6]. — Шопенґауер повторив цей знаменитий афоризм за прославленою французькою епістоляристкою Марі де Рабютен-Шанталь, маркізою де Севіньє |
Я[ред.]
- Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза надто велика, так і догана та критика — коли перевищують міру справедливості.
- Якщо вас зрадив друг, розійдіться з ним або змиріться з тим, що він зрадить вас знов, — люди не міняються.
Приписують[ред.]
- Генії не лише нестерпні у житті але й аморальні та жорстокі, важко цим людям мати друзів. На вершинах думки панує самотність.[7].
Примітки[ред.]
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 4
- ↑ а б в 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22
- ↑ Arthur Schopenhauer. Studies in Pessimism. A series of Essays. — New York: С. 33.
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 39
- ↑ Крюґер, 2018, с. 1
- ↑ Костянтин Ціолковський, «Гений среди людей» (1918) (рос.)
Джерела[ред.]
- Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1191-1192.
