Перейти до вмісту

Антонишин Світлана Володимирівна

Матеріал з Вікіцитат
Антонишин Світлана Володимирівна
Стаття у Вікіпедії

Світлана Володимирівна Антонишин (нар. 19 жовтня 1959, Броди — 10 лютого 2023, Броди) — українська поетеса, журналістка й літературна критикиня.

Цитати

[ред.]
  •  

Темно айстрі. Ми давно минули
Те вікно, що світлом нас прощало.
І просило. І кляло відчайно.
Ми щасливі. Нас лишилось мало –
Тих, хто чув. Хто усміхнувсь прощально
І пішов на поклик чи на пострах.[1]

  •  

А поки що – тринадцять. День – як сон:
То плаче, то сміється, то співає…
Та вже поклав Господь Зерно із раю,
Велике Зерня – до малих долонь.[2]«Балада про вибір», про Тараса Шевченка.

  •  

А ще затримав сонячні персти
На тій голівці, що не знала ласки.
«Прости, дитино, що життя – не казка.
Ти обраний, а отже – мусиш йти!»[2]«Балада про вибір», про Тараса Шевченка.

  •  

І Слово засвітилося: «Рости!
Ти той Кобзар, якому вік – як птаха,
Який не знає зречення і страху»
…Сьогодні знову не прийшли листи…[2]«Балада про вибір», про Тараса Шевченка.

Примітки

[ред.]