Перейти до вмісту

Александер Шалленберг

Матеріал з Вікіцитат
Александер Шалленберг
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Александер Шалленберг (нім. Alexander Georg Nicolas Christoph Wolfgang Tassilo Schallenberg; нар. 20 червня 1969, Берн, Швейцарія) — австрійський державний діяч, дипломат, юрист, політик, міністр закордонних справ Австрії з 6 грудня 2021, до цього обіймав посаду з 3 червня 2019 до 11 жовтня 2021. Федеральний канцлер Австрії з 11 жовтня 2021 до 6 грудня 2021.

Цитати

[ред.]
  •  

«Багатосторонність а-ля Facebook», коли алгоритм робить так, що бачиш лише той контент, який бажаний, була б небезпечним розвитком подій і, точно не в наших інтересах[1]. — Про європейську безпекову архітектуру

  •  

Воля українців до оборони та їхня мужність глибоко вражають і заслуговують на нашу повагу. росія явно недооцінила цю волю до опору і – враховуючи величезні масштаби міжнародної підтримки України – також повністю прорахувалася зі стратегічної точки зору.
Право сильнішого не повинно перемогти силу закону. росія не повинна виграти цю війну. Тому я знову звертаюся до відповідальної особи в москві: «Припиніть стріляти! Припиніть людиноненависницьке кровопролиття! Виведіть свої війська з України!»[1].

  •  

Для мене абсолютно очевидно, що воєнні злочини повинні бути повністю розслідувані. Жодна сфера цієї неймовірно жорстокої агресії росії проти України не повинна залишитися нерозслідуваною. Тому Австрія активно підтримує базовану у Відні Комісію з розслідування Ради ООН з прав людини у документуванні воєнних злочинів. Ми також входимо в число тих 43 держав, які передали ситуацію в Україні на розгляд Міжнародного кримінального суду. І ми підтримуємо Суд у його важливій роботі фінансово та шляхом наданням австрійського експерта для роботи в Офісі головного прокурора[1].

  •  

Для мене вирішальним є наступне: усі австрійські компанії повинні дотримуватися санкцій ЄС без жодних «якщо» та «але». На цьому тлі RBI, зрештою, повинен буде сам вирішити, як позиціонувати себе в майбутньому. При цьому необхідно буде відповісти на складне питання, яким чином міг би відбутися вихід у рамках правового поля без того, щоб кремль отримав від цього значні економічні вигоди. Ми ж усі одностайні в тому, що не було б розумно фактично дарувати кремлю активи на мільярди доларів[1].

  •  

Для миру та безпеки потрібні сильна багатосторонність та міжнародні договори. Ми разом створили Статут ООН після Другої світової війни як основоположні правила світової спільноти. Ці правила також є основою європейської безпекової архітектури.
Ми не можемо змінити історію та географію. росія не зникне з карти. Європейська безпекова архітектура повинна й надалі враховувати цю реальність. Багатосторонність означає не лише обмін думками з партнерами-однодумцями та прислуховування до власного відлуння, але й – виходячи з чітких позицій – дискутування з державами, з якими немає однієї думки. Тому я вважаю, що такі платформи, як ОБСЄ, і надалі мають велике значення[1].

  •  

Ми ініціювали історичну зміну курсу в газопостачанні Австрії: вперше в своїй історії Австрія створила стратегічний газовий резерв – і цей газ, звісно, надходить не з росії. Як Федеральний уряд ми повинні були забезпечити надійність газопостачання Австрії, і ми це зробили.
Крім того, ми диверсифікували імпорт газу: ми змогли скоротити частку російського газу з близько 80% до в середньому 51% у період з березня 2022 року по лютий 2023 року. Таким чином, нам вдалося досягти прогресу за відносно короткий час, і ми продовжуємо працювати над тим, щоб стати незалежними від російського газу[1].

  •  

Через місію ЄС в Україні ми сприяємо підготовці українських експертів-криміналістів, щоб вони могли збирати та оцінювати відповідні докази воєнних злочинів. Як ви знаєте, Австрія також входить до основної групи з понад 30 держав, які зараз активно працюють над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Сподіваюся, що незабаром ми побачимо тут результати і зможемо завершити розпочате. Навіть якщо правосуддя іноді потребує багато часу, я впевнений, що воно врешті-решт восторжествує[1].

  •  

Через свій конституційний нейтралітет Австрія не може надавати підтримку в фінансуванні летальної зброї та боєприпасів. Натомість ми надаємо більш суттєву підтримку в цивільному та гуманітарному секторах, наприклад, для придбання захисного обладнання, наметів та медичних засобів. На цьому тлі ми погодилися на поступове солідне збільшення Європейського фонду миру. Наразі внесок Австрії до Європейського фонду миру становить майже 100 млн євро[1].

  •  

Якщо держава, яка ще й до того є постійним членом Ради Безпеки ООН, вирішує переступити через основні норми Статуту ООН і міжнародного права, то Австрія, безумовно, не буде відвертати очі від цього. Ми продовжуємо рішуче і солідарно стояти на боці України. Я сприймаю виступ Президента Зеленського в Національній раді саме як знак такої необмеженої солідарності. Нейтралітет жодним чином не стоїть на заваді нашій солідарності. І тому для мене було важливо бути присутнім у парламенті та заслухати промову Президента Зеленського[1].

  •  

24 лютого 2022 року стало жорстоким потрясінням, яке вирвало нас із мрій про постнаціональну та постісторичну Європу. У відносинах з росією не буде повернення до статусу-кво анте, тобто до ситуації, що існувала до початку російської агресії.
Щодо австрійського нейтралітету: було б небезпечною помилкою вважати, що нейтралітет дорівнює безпеці. Саме тому Федеральний уряд також розробить нову Стратегію безпеки Австрії. Основне питання тут полягає в тому, як Австрія разом зі своїми партнерами може найефективніше зробити внесок щодо безпеки в Європі[1].

Примітки

[ред.]