Адепт (роман)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Адепт, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен» — роман українських письменників Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка.

Цитати[ред.]

  •  

Ми ж думаємо, що мінливість усіх стверджених і спростовaних істин нaвaлюється нa людей XXI століття тaкою всепереможною ордою відносності, що висновки повaжних учених уже майже не цікавлять справжніх шукачів, зaкохaних у тaїнство пізнання минулого.[1]Пролог

  •  

Пошук сам по собі — це ще не велика чеснота.[2]

  •  

Вільна людина не помирає — подається у смерть, як у нову свободу. Вмирає той, кому є що втрачати.[3]

  •  

Охоронці великих таємниць — чоловіки. Те, що не можна вичавити з людини п'ятнадцятьма способами тортур, те вона розповідає сама, коли пізнає п'ятнадцять способі кохання.[4]Оряна

  •  

З усіх речей Сущого руїни найкраще захищені від прагнень. Так жіноча спокуса безсила перед столітнім старцем. Де нема прагнень — нема й страждань; руїни уособлюють щастя світу. Вони — тверді уламки наявного, що здитинилось до умовності, сповитої пустельною колючкою. У філософській безнадії руїн іще сховано декілька таємниць; полохливі боги минувшини охороняють їх своїм хитрим безсиллям.[5]

Примітки[ред.]

Джерело[ред.]

  • Єшкілєв В. Л., Гуцуляк О. Б.. Адепт, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен: роман знаків / В. Л. Єшкілєв, О. Б. Гуцуляк; худож.-оформлювач О. М. Іванова. — Харків: Фоліо, 2012. — 219 с. — ISBN 978-966-03-6003-7