Ісая Копинський

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісая Копинський
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Іса́я Копи́нський (2-га половина XVI ст. — 5 жовтня 1640, Київ) — український церковний діяч, Митрополит Київський і всієї Русі.

Цитати[ред.]

«Алфавіт духовний», (30-х рр. XVII ст. книжкове видання) 1710 р.[ред.]

  •  

Де раби керують паном, в тому домі не може бути нічого доброго[1].

  •  

Нетерплячий завше уподібнюється безумному[1].

  •  

Наскільки великий гріх, настільки велике має бути й страждання[1].

  •  

Завжди будь у поготівлі, як у дорогу[1].

  •  

Не уподібнюйся мусі чи мурашці, які заради малої медової солодкості гублять здатність вільно рухатись[1].

  •  

Хто істинно пізнав себе, той пізнав Бога, а хто пізнав Бога, пізнав себе, отже, з’єднався з Богом[2].

  •  

Наскільки виростає віра, настільки примножуються добродійності[2].

  •  

Від похвали народжується самолюбство, від самолюбства — гординя і пиха, відтак і відчуження від Бога[2].

  •  

Навіщо шукаєш утіхи від людських похвал? Досить тобі того, що діла твої відомі одному Богу і доброприємні йому[2].

  •  

Усе від Бога, все йому приписуй[2].

  •  

Доти чинитимеш щось богодогідне, доки перебуваєш у спілкуванні з Богом. А коли з Богом розійдешся, тоді потрапиш у все зле[2].

  •  

Не радій занепаду ближнього, навпаки: плач і ридай, вважаючи його падіння за своє[2].

  •  

Щодня почесно будь готовий до смерті, завжди тримай смерть у пам’яті своїй, ніколи не бувай безпечний[2].

  •  

Перемагай зло добром, не злом, бо вогнем не загасиш вогню[2].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg