Сахно Іванна Анатоліївна
Іванна Сахно | |
Стаття у Вікіпедії |
Сахно Іванна Анатоліївна (англ. Ivanna Sakhno; нар. 14 листопада 1997, Київ) — українська акторка, відома своїми ролями в першому україномовному сіткомі «Леся+Рома» (2005—2008), в українській біографічній стрічці «Іван Сила» (2013), у голлівудському блокбастері «Тихоокеанський рубіж: Повстання» (2018), в голлівудській екшн-комедії «Шпигун, який мене кинув» (2018), у триллері з елементами жахів «Пік страху» («Нехай сніжить») (2020) та в мінісеріалі «Асока» (2023).
Цитати
[ред.]Батьки мені намагалися показати різнобічність світу: я займалася фігурним катанням, айкідо, математикою, та коли вони мали розмову один з одним і я була поруч – це здебільшого були розмови про знімальний процес[1]. |
Розуміння, що я хочу бути частиною кіно прийшло до мене у 8-річному віці, коли вперше побачила фільм «Амелі». Інколи одна мить може перевернути свідомість, і це зі мною трапилось у 8 років[1]. |
Українські режисери і продакшени, на мою думку, не повинні боятись мовного бар'єра. Звісно, його відсутність робить продаж продукту дистриб'юторам у світі більш легким, але головним фокусом насамперед має бути автентичність історії, яка ще й буде дійсно цікаво подана – тоді фільм знайде свого глядача[1]. |
Фестивалі – це невід'ємна частина розвитку кіно та відкриття нових імен. Україна має дійсно потужний фестивальний рух, яким можна пишатись, так само як і більшістю людей, які його створюють. «Молодість» та Одеський кінофестиваль є абсолютно різними і особливими на своєму шляху у пропагуванні кіномистецтва[1]. |
Я виросла на знімальному майданчику, але мої батьки не ставили ціллю зробити з мене актрису, тому я в дитячій академії мистецтв навчалась не на театральному факультеті. Я тоді свідомо вибрала художній[1]. |
Про Іванну Сахно
[ред.]Тендітна киянка походить із родини кіномитців: мати – режисер та сценарист Галина Кувівчак-Сахно, батько – оператор Анатолій Сахно. Іванна не боїться викликів у своїй кар'єрі та житті, тому впевнено підкорює Голлівуд. Так, у «Піку страху» акторці довелося не тільки зіграти емоційно насичену історію, а й витримати серйозне фізичне навантаження: зйомки на висоті 3000 метрів, вночі на лютому морозі, занурення у крижану воду – все заради мистецтва[1]. |
|||||
— 24 канал |
Примітки
[ред.]