Коноплянка Євген Олегович

	Коноплянка Євген Олегович
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Євге́н Оле́гович Конопля́нка (нар. 29 вересня 1989, Кіровоград, СРСР) — український футболіст, півзахисник збірної України та німецького клубу «Шальке 04».

Цитати Євгена Коноплянки

Був хуліганом. Багато дурниць робив у дитинстві. Бився, до всіх ліз. Шукав пригод, чесно^[1].

Для мене кумиром у дитинстві був Дель П'єро. Навіть не знаю, чому. Андрій Шевченко тоді грав у «Мілані». «Россонері» мені також подобалися, але Дель П'єро був найкращим^[1].

Потім подобався Роналдінью. Зараз же фаворит – Мессі. Він демонструє фантастичний футбол. Роналду може просто забити, а Мессі – забити, а потім віддати ще стільки ж гольових передач^[1].

Читав, начебто дружина Рібері вже приготувала місце для «Золотого м'яча», але краще Артему Федецькому дати м'яч, а не Рібері. А французу дружина нехай вазу для квітів поставить^[1].

Коли Зозуля дасть інтерв'ю? Я у нього запитав: якщо вийдемо на чемпіонат світу, даси інтерв'ю? Він погодився^[1].

Це задоволення – грати поруч із таким футболістом, як Ротань. Він підчищає все поруч із тобою, знає, що робити. Він економить твої сили, щоб ти зробив свій момент. Руслан – людина з великої літери. І не тільки у футболі, але й за межами поля^[1].

Який настрій – так і зіграєш^[1].

У перші дні мого перебування в «Севільї» до мене прикріпили перекладача, який працював у Росії. Я подумав, що це добре, людина попрацювала в Росії, буде мені допомагати, а виявилося, що він російську знає не краще, ніж Тремулінас. Потрапив у незручну ситуацію: він мені щось пояснює, я нічого не розумію, набираю собі їжу, сідаю і їм. Бачу, всі на мене дивляться, я ледь не вдавився. Виявилося, необхідно було всіх дочекатися і приступати до їжі разом з усіма, а потім чекати, поки всі доїдять^[1].

У Бундеслігу потрібно приїжджати з гирями на руках, щоб бути готовим до всіх поштовхів та ударів. Тут потрібно працювати і на захист, і на атаку^[1].

Ти працюєш на тренуваннях, а тобі не дають шансу – це важко^[1].

Сьогодні ти граєш, а завтра можеш не грати. І тому повинен бути готовий до такого повороту долі: не опускати руки, працювати і прагнути досягати результату на тренуваннях. І тоді, будь впевнений – успіх прийде^[1].

Після 100 метрів спринту у мене не було сил завершити атаку влучним ударом, я невпевнено почувався на ногах і, звичайно, дуже злий на себе через такий промах. Але я все ще можу добре спати, тому що ми перемогли^[1].

Коли ми грали проти «Гамбурга», мені дуже сподобалася фраза Тедеско у перерві: «Не забувайте, хто ми і де ми повинні бути! Знаєте де? Тільки після «Баварії».» Мені сподобалося, що він ставить такі цілі. Це мотивує і вселяє впевненість^[1].

Порівняти Німеччину з Україною? Насправді, я сумую за Україною. Адже я патріот своєї країни. Завжди буду відчувати себе там, як вдома^[1].

Нелегко зазирати у 2024 рік. Я навіть боюся підрахувати, скільки мені буде років. Звичайно, буду радий взяти участь у чемпіонаті Європи. Особливо, якщо матчі відбудуться на стадіоні «Шальке». Це зробить мене ще щасливішим^[1].

Гратиму, скільки здоров'я вистачить, а там подивимося. Намагаюся тримати себе у формі. Як Толя Тимощук, напевно, не зможу, хоча був би щасливий. Таких, як він, більше немає^[1].

У житті не можна ні про що шкодувати, потрібно дивитися вперед і не озиратися назад. Минуле не повернеш^[1].

Мене викликав головний тренер «Шальке» і сказав, що мені краще буде знайти собі нову команду у наступному сезоні. Я сказав йому, що він не залишиться в команді довше, ніж я. Я б задав йому багато питань, якби міг^[2]. — 4 червня 2017

Я вважаю, якщо ти купуєш гравця за 15 мільйонів євро, то ти маєш краще пояснити, чому ти хочеш віддати футболіста просто так. Він боягуз. І я бажаю, аби Маркус Вайнцирль не затримався в «Шальке», адже потім команда буде грати у другій Бундеслізі з таким тренером^[2]. — 4 червня 2017

Знаєте, якщо відверто, саме зараз я навіть не хотів би слухати компліменти про себе, тому що досі в голові сидить наш виступ на Євро-2016. Тоді ми не грали як команда, не були одним цілим на полі. Начебто люди й казали: «Вау, Андрій та Євген, які класні фланги!» Але ж де ми були тоді^[3]? — 6 жовтня 2018

Сьогодні футбол вимагає переваги командних зусиль над індивідуальними. Тому це не так важливо, коли хтось каже: «Ой, як ти класно обігруєш!» Що з того, якщо я обігрую, а команда не грає? Без командних дій не буде результату. Тож я більше не звертаю уваги на ці компліменти^[3]. — 6 жовтня 2018

Цитати про Євгена Коноплянку

	Якщо Коноплянка отримує м'яч на лівому фланзі, це завжди небезпечно. Він сильний в грі один на один^[4]. — 30 вересня 2018
	— Алессандро Шопф

	Коноплянка дуже додав, особливо в національній команді, урізноманітнив свою гру, так само, як це зробив і Андрій Ярмоленко. Вони стали меншою мірою фланговими гравцями, відтягуючись до середини поля. Відповідно, стали більше працювати на команду та активніше брати участь у командній конструкції гри, чим лише підвищили свій потенціал^[5]. — 04.10.2018
	— Андрій Шевченко

Примітки

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[foot-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у "Золотий м'яч" – Федецькому, а Рібері нехай дружина вазу для квітів поставить". Правила життя Євгена Коноплянки

[foo-2] а ^б Коноплянка: Вайнцирль боягуз, він не затримається в Шальке

[foo1-3] а ^б Коноплянка: Не хочу слухати компліменти про себе

[4] Шопф: Якщо Коноплянка отримує м'яч на лівому фланзі, це завжди небезпечно

[5] Шевченко: Коноплянка та Ярмоленко стали більше працювати на команду

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]