Арістотель: відмінності між версіями
доповнення, оформлення |
м →М: доповнення |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
== М == |
== М == |
||
{{Q| Цитата = Мистецтво частково завершує те, що природа не може створити, а частково повторює її.<ref>О музыке и музыкантах, с. 19</ref>}} |
|||
{{Q|Цитата = Ми нехтуємо дозвіллям, щоб мати дозвілля, і [[війна|війну]] ведемо, щоб жити в [[мир|мирі]]{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=44}}.}} |
|||
{{Q| Цитата = Ми проводимо дослідження не для того, щоб зрозуміти, що таке доброчесність, а щоб стати чеснотливими.<ref>Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183</ref>}} |
|||
== Н == |
== Н == |
Версія за 19:55, 22 лютого 2020
Арістотель | |
фреска Рафаеля | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Арісто́тель (384 до н. е. — 322 до н. е.) — давньогрецький універсальний вчений, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
Б
Без діяльності не буває задоволення, а задоволення робить усяку діяльність довершеною.[1] |
В
В усьому, що ми робимо, має бути напрям і смисл.[2] |
Г
Д
Для того, щоб чинити благородно, не обов'язково панувати над суходолом і морями[4]. |
Ж
К
М
Мистецтво частково завершує те, що природа не може створити, а частково повторює її.[8] |
Ми проводимо дослідження не для того, щоб зрозуміти, що таке доброчесність, а щоб стати чеснотливими.[10] |
Н
На дії і вчинки людей впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть.[11] |
Найвипробуванішим видом діяльності є той, у якому найменше випадковості, а найжалюгіднішим – той, у якому найбільше терпить фізична природа людини; найбільш рабським – той, де вимагається тільки застосування фізичних сил, а найменш шляхетним – той, де найменше вважають на чеснотливість.[13] |
…Необхідно мистецтво записати до творчості, а не до діяльності.[14] |
Не пізнаємо правди, не знаючи причини[15]. |
С
Свавільна й нерішуча людина нічого не зробить як слід.[16] |
У
У мистецтві господарському - багатство.[17] |
Ч
Чеснотливі громадяни можуть шанувати, любити, але вони не здатні лестити.[18] |
Я
Як гімнастика здатна відомою мірою сприяти розвиткові фізичних даних, так музика здатна впливати на етичну природу.[19] |
Примітки
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 184
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 352
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 189
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 38
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 391
- ↑ Найкращі афоризми, 2010, с. 9
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 56
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 19
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183
- ↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
- ↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.181
- ↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.30
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 71
- ↑ 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.32
- ↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 185
- ↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.158
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 40
Джерела
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
- Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9