Я зрозуміла, що можу розповісти про речі за допомогою форми й кольору так, як не змогла б це зробити іншим способом[1]
Мені здається, це так безглуздо, коли люди хочуть бути щасливими. Щастя занадто миттєве — ви раді на одну мить, а потім знову починаєте думати. Інтерес — ось що найважливіше в житті. Щастя тимчасове, але інтерес постійний.[2]
Я відчуваю, що в жінці є щось незвідане, що може дослідити тільки жінка[3]
Насправді ніхто не бачить квітку — вона така маленька. У нас немає часу. Адже споглядання вимагає часу. Часу вимагає і дружба.[4]
Я відчувала жах у кожну хвилину свого життя — і ніколи не дозволяла, щоб це заважало мені робити жодної речі, яку я хотіла зробити.[5]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
