Колір

Ко́лір (ба́рва) — суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі, яка показує здатність людського зору розрізняти електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль в області видимого діапазону (видимий діапазон — довжини хвиль від 380 до 760 нм). Сприйнятий колір (випромінювання або об'єкта) залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.
Цитати
[ред.]Ів Кляйн (1928-1962), наприклад, за будь-якої нагоди завзято обстоював вищість кольору над малюнком. Ми завдячуємо йому фразою під якою я охоче підпишуся: |
|||||
| — Мішель Пастуро |
| — Георгій (Кониський) |
Ні клімат, ні історія, ні релігія, ні культурні традиції, ні, щобільше, політичний режим або рівень економічного розвитку вочевидь не впливають на улюблені і неулюблені кольори. Всюди бере гору синій, за ним зелений і червоний, а пасе задніх жовтий. Але що дивніше, так це розташування колірних преференцій: воно стосується і чоловіків, і жінок, усіх вікових і соціопрофесійних категорій. Лише маленькі діти виказують деяку розмаїтість у поглядах: вони неабияк прихильні до червоного, який ставлять десь поруч із синім, і до жовтого, який їм подобається більше ніж дорослим[3]. |
|||||
| — Мішель Пастуро |
Щодо народів Африки й Центральної Азії, їм інколи важко пристосуватися до колірних параметрів у розумінні західної культури (відтінок, тон, насиченість). Розглядаючи певний колір, їм деколи важливіше знати, чи сухий він або вологий, м'який чи твердий, гладенький чи шорсткий, аніж визначити, чи належить він до червоної, синьої або жовтої гами. Для них колір не є річчю в собі, і тим паче він не є суто явищем зору. Його сприймають на рівні з іншими сенсорними параметрами, і тому «європейські» соцопитування щодо улюблених і неулюблених королів там не мають особливого сенсу[4]. |
|||||
| — Мішель Пастуро |
З фільмів
[ред.]Мані: Колір жінки не має значення, коли вона гола. |
|||||
Mani: Toutes les femmes ont même couleur quand chandelle est éteinte. |
З поезії
[ред.]| — Сергій Губерначук |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Кольори , 2020, с. 102
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Кольори , 2020, с. 178
- ↑ Кольори , 2020, с. 179
- ↑ Братство вовка на сайті citaty.info
- ↑ Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 245.
Джерела
[ред.]- Мішель Пастуро. Кольори наших споминів. — Київ-Львів: Ніка-Центр та Видавництво Анетти Антоненко, 2020. — 232 с. — ISBN 9789665217374


