Перейти до вмісту

Георг Кантор

Матеріал з Вікіцитат
Георг Кантор
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Пили́п Ка́нтор (нім. Georg Cantor, 3 березня 1845 — 6 січня 1918) — німецький математик, один із основоположників теорії множин.

Цитати

[ред.]
  •  

Сутність математики полягає в її свободі.

 

нім. Das Wesen der Mathematik liegt gerade in ihrer Freiheit[1].

  •  

У математиці мистецтво ставити запитання вартує більше ніж розв'язання задач. — із його докторської дисертації (1867 рік)

 

лат. In re mathematica ars propendi pluris facienda est quam solvendi[2].

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 3 березня 2016 року.
  •  

Суть математики в її свободі, в тому, що математик по своїй волі конструює поняття і аксіоми.[3]

  •  

Математика цілком вільна у своєму розвитку, оскільки її положення не суперечать одне одному, є визначені і належним чином спираються на раніш встановлені і усталені поняття.[3]

  •  

Під множиною розуміють об'єднання в одне спільне об'єктів, добре розрізнюваних нашою інтуїцією або нашою думкою.[4]

  •  

Загальна теорія множин належить повністю до метафізики.[4]

  •  

Множину я собі уявляю як прірву.[4]

  •  

Нема ніякої суперечності в тому, що — як це часто буває у разі нескінченних множин — дві множини, з яких одна є частиною або складником другої, мають абсолютно однакове кількісне число.[4]

Про нього

[ред.]
  •  

Ніхто не зможе нас вивести із раю, який Кантор для нас створив.

 

Aus dem Paradies, das Cantor uns geschaffen, soll uns niemand vertreiben können[5].

  Давид Гільберт


Примітки

[ред.]
  1. як процитовано в книзі M. Otte. Mathematiker über die Mathematik. — Springer-Verlag, 2013. — С. 273. — ISBN 9783642808661
  2. як процитовано в Encyclopædia Britannica
  3. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 28
  4. а б в г Математика в афоризмах, 1974, с. 204
  5. Hilbert, D.. "Über das Unendliche." Mathematische Annalen 95 (1926): 161-190.

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.