6 х 0: драматичні твори

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

6 х 0 — книга поета й письменника-авангардиста Юрія Тарнавського. Вміщує цикл шести драм 6х0, у яких застосована техніка розповіді, що була розвинена в клясичній грецькій драмі, темами яких є смерть і кохання, а також чотири коротких драматичних твори.

Цитати[ред.]

  •  

Фрав Труда й Хамлет ідуть по боках, а Орфелія посередині. Тепер у неї величезний, мов гарбуз, живіт і пхає вона поперед себе теж величезну, старомодну, чорну дитячу коляску – не знати, повну чи порожню. Фрав Труда плете, як завжди, та її волічка її плетиво тепер у колясці. Хамлет несе в лівій руці череп свого друга Бідного Йорика. Час до часу він підносить руку з ним і дивиться на нього, ворушачи устами. Він не забув свого друга й веде з ним глибокі філософічні розмови[1]. — «Хамлет, король дамський»

  •  

Моє життя це суцільна пітьма і я йду простягнувши руки вперед, не знаючи куди. Я більше так не можу. Я мушу зрозуміти тебе, щоб себе розуміти[1]. — «Не Медея»

  •  

Ви думаєте, що ви ще про неї нічого не знаєте, але ви вже знаєте все про неї – знаєте, як вона почнеться, і як скінчиться[1]. — «Жіноча анатомія»

Цитати про книгу[ред.]

  •  

Як зауважує Тарнавський, якщо темою класичної грецької трагедії є «герой, людина, що височить над своїм оточенням, і його трагічна доля», то темою «6x0» – «кохання, що височить над буденностями життя сучасної людини, і його смерть, здається, єдина подія сучасного світу, що наближається до античної трагедії». Відтак античне змагання індивіда з Фатумом Тарнавський послідовно замінює екзистенційною боротьбою Чоловіка з Жінкою[1]. — Дещо про «чоловічий» текст

  Тамара Гундорова
  •  

Тетралогія «Трикутний квадрат», до якої входять лірико-драматична поема «Сука(скука)-розпука» і драми «Жіноча анатомія», «Не Медея», «Карлики», – це передусім зразок певного типу тексту, який можна назвати «чоловічим». У найзагальнішому плані можна розглядати його як такий спосіб письма, в якому неприховано (чи приховано) виявляється домінування чоловічих значень, інтенцій і смаків. Закономірно, що таке домінування складається на фоні опозиції чоловік–жінка[1]. — Дещо про «чоловічий» текст

  — Тамара Гундорова
  •  

Коли скористатися методою метафоричної інтерпретації, яку пропонує Тарнавський-коментатор для вирозуміння його текстів, сенс кохання для Чоловіка у драмі «Жіноча анатомія» відкривається, як (не)рівність 4x4=4. Це та «правда», очевидно, іронізує Тарнавський, яка може цілковито змінити не лише життя Чоловіка, «а й увесь світ, людство!». «Відтепер все буде інакше, буде тільки радість, щастя!» – мариться йому. Тут така математична «рівність» указує на ідеал тотожності Жінки та Чоловіка в тому особливому модусі буття, що зветься Коханням. Це велика просвітницька ідея – рівність, висловлена рівнянням 4x4=4[1]. — Логіка (не)тотожності

  — Тамара Гундорова
  •  

6x0 – фігура куба. Цей куб, повертаючись різними своїми гранями в шести позиціях (шести драмах), урешті-решт має дати коло, себто відновити природу, а отже і природу жіночу, попередньо деструктивно розкладену на шістьох площинах[1]. — Кубізм

  — Тамара Гундорова
  •  

«Анатомія жінки» – найбільша деструкція Жінки як тілесності, традиційно виідеалізованої чоловіками. За цим проглядають потворні кубістські жіночі образи на полотнах Пікассо, що, до речі, психоаналітично позначені так само боротьбою з Природою і з Жінкою як її уособленням[1]. — Кубізм

  — Тамара Гундорова
  •  

Не Медея» – чоловічий монолог перед дзеркалом [...]. Дзеркальна деконструкція андрогінного тіла чоловіко-жінки в «Не Медеї» помножується на дзеркальне повторення-відображення універсальної драми Чоловіка і Жінки в «Мульті-Медеї» (тексті в тексті)[1]. — Тексти-Конструкції

  — Тамара Гундорова
  •  

Окрім Жінки – як дзеркала Чоловіка, своєрідними текстами-дзеркалами стають у драмах Тарнавського тексти-інверсії («Мульти Медея», «Хамлет, король дамський», «Гамлетта»), які закріплюють трансформацію Класичної Драми у Кіч, а також дзеркала-образи Сивілли, Клітемнестри, Агамемнона, Медеї, Німфи – архетипи й екзистенціали, якими позначаються комплекси провини Жінки, зокрема чоловіко- і дитино-вбивста[1]. — Тексти-Дзеркала

  — Тамара Гундорова
  •  

Збірка «6x0» містить свої домінанти й настирливі образи-метафори, які майже провокаційно піддаються феміністичній і психоаналітичній інтерпретації. Тексти Юрія Тарнавського підтверджують одну прикметну ознаку сучасної літературної ситуації – вторинність художнього письма, закроєного на популярних теоретичних взірцях. У межах такої теоретичної інверсії драматургійний експеримент Юрія Тарнавського, вичерпаний у формах «чоловічого» тексту, однак, може розгорнутися в «інакший», «жіночий» текст, у якому будуть вписані й переписані всі опозиції та домінанти[1]. — Театр-Текст

  — Тамара Гундорова

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж и к л м Гундорова, Тамара Де(Кон)струкції на тлі Чоловічого Тексту // Часопис «Критика». — Київ: 1999. — № 9(23). — С. 18-21.


Bookmark-new.svg