Юдіт Германн

Матеріал з Вікіцитат
Юдіт Германн
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ю́діт Ге́рманн (нім. Judith Hermann; нар. 15 травня 1970) — німецька письменниця.

Цитати[ред.]

  •  

Якщо ми не будемо обережні, то теж можемо зникнути.[1]«Аліса»

  •  

Як швидко чийсь почерк уже здається тобі знайомим, значно швидше, ніж може стати знайомою і близькою сама людина, яка так пише.[2]«Аліса»

  •  

За певних обставин можна приревнувати когось навіть за те, що він просто дивиться у небо.[3]«Аліса»

  •  

Кожна зустріч із батьками пов'язана з певним неспокоєм. Невже я не знайшла б собі кращого заняття, аніж сидіти разом із батьками на балконі і розмовляти у цій дивацькій, хоча і звичній для нас, неприродній манері? Хіба не існує інших людей, з якими я почувалася б себе щасливішою? Хіба я не сиджу тут тільки для того, аби зробити їм приємне? А кожна розлука супроводжується каяттям і сумом за тим, що час із батьками все ж минув приємно, з до болю знайомими моментами, але запам'ятався як щось особливе. І хіба не варто було б назавжди повернутися до батьків, бо про інше життя я знаю вже все.[4]«Aqua alta»

  •  

Гості з минулого завжди позбавляють впевненості.[5]«Холодний синій колір»

  •  

Найкращі друзі завжди різні[...]. Вони мусять бути різними, щоб дружити, хіба не так? Інакше який був би сенс у дружбі?[6]«Холодний синій колір»

  •  

Засмучувало те, що вперше в житті відсутність кохання, навіть тільки гіпотетичного кохання, викликала у мене полегкість.[7]«Кохання до Арі Оскарссона»

  •  

Америка була країною кіно, психопатів та серійних убивць, страхітливих сцен із романів Стівена Кінга, Америки не існує по-справжньому.[8]«Нічого, крім привидів»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Юдіт Германн. Аліса. — Київ: Темпора, 2013. — ISBN 9786175691564
  • Юдіт Германн. Нічого, крім привидів. — Харків: Фоліо, 2007. — ISBN 9789660337879