Шуров Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Шуров Дмитро)
Шуров Дмитро Ігорович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро Ігорович Шу́ров (нар. 1981) — український музикант, співак і композитор, лідер гурту «Pianoбой».

Цитати[ред.]

  •  

Моя ціль - ніколи не мати цілі, і як можна довше продовжувати радіти життю.[1]

 

Моя цель – никогда не иметь цели, и как можно дольше продолжать радоваться жизни.

  •  

Якби у кожного була якась в житті ціль, ми б уже давно цю планету підірвали.[1]

 

Если бы у каждого была какая-то в жизни цель, мы б уже давно эту планету взорвали.

  •  

Я люблю трощити, ламати, але ще більше – створювати[2]

  •  

Без особистості музика б нічим не відрізнялася від тиші. Тому що це просто набір атомів, точок. А потім на цей набір накладається людина зі своїм часом, яке робить музику вже особистісною та цікавою. І тоді інші смертні зі своїми «тарганами» починають це слухати.[3]

 

Без личности музыка бы ничем не отличалась от тишины. Потому что это просто набор атомов, точек. А потом на этот набор накладывается человек со своим временем, которое делает музыку уже личностной и интересной. И тогда другие смертные со своими «тараканами» начинают это слушать.

  •  

Дуже легко керувати людиною, яка погано живе, при цьому не дуже бажає працювати над собою, а просто чекає, щоб хтось прийшов і їй сказав: так треба.[3]

  •  

Кохання – страшна річ, якщо воно щире.[4]

  •  

Всередині кожного з нас живе безмежна любов, але щоб вивільнити її, потрібен ключ – інша людина, з якою стає можливим створити новий спільний Всесвіт, набагато потужніший, ніж все, на що ми здатні окремо.[5]

  •  

Для того, щоб змінити щось в країні, або в свідомості людей, музика — це чудовий спосіб. Музика, на відміну від візуального мистецтва або від телебачення, проникає наскрізь відразу. [6]

 

Для того, чтобы изменить что-то в стране, или в сознании людей, музыка — это великолепный способ. Музыка, в отличие от визуального искусства или от телевидения, проникает насквозь сразу.

Уривки з інтерв'ю[ред.]

  • Що тебе лякає?
Відповідь: Особливо, нічого не лякає. Всі страхи, як правило, виявляються набагато меншими страхами при найближчому розгляді.
  • Який твій девіз?
Відповідь: Пробувати знову і знову, поки не вийде.
  • Охарактеризуй свою музику в двох словах.
Відповідь: Важко контрольована.
Відповідь: В 1969 рік на Woodstok.

Про нього[ред.]

  •  

Він – один з найкращих музикантів, які в цій країні є.

  Святослав Вакарчук, фронтмен гурту «Океан Ельзи»
  •  

Наші відносини з Дімою – не прості, а досить гострі, не поверхові, а глибокі. Ми намагаємося бути чесними один з одним і говорити, коли щось і комусь не подобається.[7]

 

Наши отношения с Димой — не простые, а достаточно острые, не поверхностные, а глубокие. Мы стараемся быть честными друг с другом и говорить, когда что-то и кому-то не нравится.

  Ольга Шурова, дружина Дмитра

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]

Примітки[ред.]

  1. а б Дмитрий Шуров о жене, алкоголизме и одиночестве: интервью солиста Pianoбой (російською). Viva! (24.03.2014).
  2. Корреспондент: Вічний boy. Інтерв’ю з лідером проекту Pianoboy Дмитром Шуровим - Korrespondent.net. Корреспондент (21 травня 2014).
  3. а б Дарья Трусова (13.10.2015). Дмитрий Шуров: "Без личности музыка ничем бы не отличалась от тишины" - РБК Украина (російською). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  4. Дмитро Шуров в гостях у Надії Матвєєвої: інтерв’ю з Pianoбой - Все буде добре (25.09.2017). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  5. "Полуничне Небо": Дмитро Шуров презентував свою найдобрішу і найромантичнішу пісню. РБК-Україна (10 жовтня 2017). Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  6. Антон Короид (2 березня 2013). Дмитрий Шуров: Черт возьми! Я частичный еврей, с 4 лет играю на пианино. Из меня не получится прыгуна с шестом (російською). Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  7. Оля Шурова: Я — человек-сопровождение, организовываю атмосферу для творчества другого человека. INSIDER. Процитовано 2017-12-03.