Казимир Малевич. «Точильник або Принцип мигтіння», 1913, Художня галерея Єльського університету, Нью-Гейвен
Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
Взагалі я вважаю, що візуальне мистецтво не повинно бути пояснювальним. Якщо я пояснив, то нав'язав ідею. Я повинен видати параметри: от у вас є яйце, є пательня, є олія, є молоко. Я видав параметри, це і є твір – готуйте з цього. Ми ж коли слухаємо музику, ми ж не переймаємося: розуміємо ми її чи ні. Ми її сприймаємо[1].
Візуальне мистецтво тому й називається візуальним. Це не літературний твір. Ти через очі сприймаєш відношення кольорів, співставлення пропорції предметів, їхню конструкцію. Не має значення: це живопис, чи інсталяція, чи скульптура. От мені сподобався твір. Я приходжу подивитися на нього завтра, і він мені подобається знову так само, як вчора. Якщо кожного дня я сприйматиму твір так само, як першого разу, за тиждень я до нього не прийду – він для мене вмер. Кожний хороший твір має мільйони трактувань для кожного глядача і в кожний час його життя[1].
