Гінзбург Євгенія Соломонівна
Гінзбург Євгенія Соломонівна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Євге́нія Соломо́нівна Гі́нзбург (рос. Евгения Соломоновна Гинзбург; 1904–1977) — радянська журналістка, мемуаристка, кандидат історичних наук.
Цитати
[ред.]Крутий маршрут (1967, 1975–1977)
[ред.]Стрибати в прірву краще з розбігу, не зупиняючись на її краю і не оглядаючись на прекрасний світ, що залишається назавжди. |
|||||
Прыгать в пропасть лучше с разбега, не останавливаясь на ее краю и не оглядываясь на прекрасный мир, оставляемый навсегда.[1] |
Як умовна межа між високою принциповістю і вузьколобою нетерпимістю. |
|||||
Как условна грань между высокой принципиальностью и узколобой нетерпимостью.[1] |
Ума палата, а дурості — саратовський степ. |
|||||
Ума палата, а глупости — саратовская степь.[1] |
Фізичні страждання заглушають біль душевної муки. |
|||||
Физические страдания заглушают боль душевной муки.[1] |
У цьому театрі жахів одним акторам віддані ролі жертв, а іншим — катів. Останнім ще гірше. |
|||||
В этом театре ужасов одним актерам отданы роли жертв, а другим — палачей. Последним еще хуже.[1] |
Людина, яка не знає, куди їй іти, уже не людина. |
|||||
Человек, не знающий, куда ему идти, уже не человек.[1] |
Немає більш гарячої дружби, ніж та, що створюється в'язницею. |
|||||
Нет более горячей дружбы, чем та, что создается тюрьмой.[1] |
Добро зустрічається і там, де його зовсім не чекаєш. |
|||||
Добро встречается и там, где его совсем не ждешь.[1] |
Нам дорогий кожен шматок нашого життя, навіть найгіркіший. |
|||||
Нам дорог каждый кусок нашей жизни, даже самый горький.[1] |
Очікування біди буває часом болючіше, ніж сама біда. |
|||||
Ожидание беды бывает порой мучительней, чем сама беда.[1] |