Перейти до вмісту

Ципріан Каміль Норвід

Матеріал з Вікіцитат
Ципріан Каміль Норвід
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ципріа́н Камі́ль Но́рвід (пол. Cyprian Kamil Norwid, *24 вересня 1821 — †23 травня 1883) — польський письменник, маляр і скульптор.

Цитати

[ред.]
  •  

Буває чулість, наче воєн крик,
Чи відгомін джерельних вод шумких,
Чи лемент надмогильний. — «Чулість», Пер. Микола Бажан[1]

  •  

«Не гуркотінням — будьмо вдаром грому,
Вже коні ржуть, в степу збивають порох!
Сперш дії... А Слова́? Думки́?.. Потому!..
Бо осквернив і мову отчу ворог». —
Так Енергумен до Співця, суворий,
Кричав і калатав у щит громово.
Співець на те:
         «Не меч, не щит рятують мову —
Лише безсмертні твори!» — «Мова-рідна», Пер. Григорій Кочур[2]

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 21 лютого 2016 року.
  •  

Не знаю, чи зумію вже не знати,
Як падають в ціні душа і кров,
Як раз у раз простіше вимовляти,
Прокинувшись: «Чи не заснути знов?». — «Aerumnarum plenus», Пер. Леонід Череватенко[3]

  •  

Незрушна тиша — лиш поколише сіть
Павук, і за вікном прошелестять тополі.
І легко дихати в цім домі, як на полі,
Де гамір не зліта думками навперестріть. — «Самотність», Пер. Дмитро Павличко[4]

Примітки

[ред.]

Джерело

[ред.]
  • Ципріан Каміль Норвід. Поезії / Пер. з польської. Титульна редакція та вступна стаття Миколи Бажана. — Київ: Дніпро, 1971. — С. 192.