Перейти до вмісту

Цегельський Лонгин Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Лонгин Цегельський
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Лонги́н Цеге́льський (старий варіант написання імені — Льонґин) (29 серпня 1875, Кам'янка-Струмилова, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 13 грудня 1950, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.

Цитати

[ред.]
  •  

Переповнене моє серце почуттям радости і тріюмфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будуччину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, Галичан, до себе та цим вирішиться доля й нашого університету у Львові, ми його дістанем! Я бажаю, щоб Ваш університет, світоч науки, розвивався і цвів і щоб його проміння йшло на всю Україну, і щоб Україна жила і розвивалася, поки роду людського![1]Промова представника галицьких Українців, члена австрійського парламенту, д-ра Льонгина Цегельського на відкритті Державного Українського Університету в Київі, 6 жовтня 1918 року[2]

Примітки

[ред.]
  1. Великий зрив, 2018, с. 92
  2. Цитується за Левицький К. «Великий зрив». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018.

Джерела

[ред.]
  • Левицький К. Великий зрив. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. — 136 с. — ISBN 9789666684380