Цегельський Лонгин Михайлович
Лонгин Цегельський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Лонги́н Цеге́льський (старий варіант написання імені — Льонґин) (29 серпня 1875, Кам'янка-Струмилова, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 13 грудня 1950, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
Цитати
[ред.]Переповнене моє серце почуттям радости і тріюмфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будуччину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, Галичан, до себе та цим вирішиться доля й нашого університету у Львові, ми його дістанем! Я бажаю, щоб Ваш університет, світоч науки, розвивався і цвів і щоб його проміння йшло на всю Україну, і щоб Україна жила і розвивалася, поки роду людського![1] — Промова представника галицьких Українців, члена австрійського парламенту, д-ра Льонгина Цегельського на відкритті Державного Українського Університету в Київі, 6 жовтня 1918 року[2] |
Примітки
[ред.]- ↑ Великий зрив, 2018, с. 92
- ↑ Цитується за Левицький К. «Великий зрив». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018.
Джерела
[ред.]- Левицький К. Великий зрив. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. — 136 с. — ISBN 9789666684380