Халіль Джебран (1883–1931) — ліванський і американський філософ, художник, графік, скульптор, поет і прозаїк.
|
Досягнувши кінця того, що слід знати, ти опинишся на початку того, що слід відчувати.[1]
|
|
|
|
|
|
Любов, яка не поновлюється щоденно, перетворюється в звичку, а та, в свою чергу, — в рабство.[2]
|
|
|
|
|
|
Чоловіки, які не вибачають жінкам їх маленьких недоліків, ніколи не зможуть насолодитися їх великими чеснотами.[3]
|
|
|
|
|
|
Джерело страху — у вашому серці, а не в руках лякаючого.[4]
|
|
|
|
|
|
Кожну думку, яку я закував у фразу, я зобов'язаний звільнити своїми справами.[5]
|
|
|
|
|
Примітки[ред.]
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 7
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 20
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 30
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 200
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 158
|
Поділіться цитатами з вашими друзями:
|
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
