Филипович Людмила Олександрівна

Матеріал з Вікіцитат
Людмила Филипович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Людмила Олександрівна Филипович (1956) — українська філософиня, релігієзнавиця, докторка філософських наук, професорка НАН України і Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Цитати[ред.]

  •  

У західноукраїнському селі, де народився мій тато, сотнями років поруч жили люди різних національностей, а відповідно й різних вір (іудеї, суботники, єговісти, католики, православні). Наша бабця до всіх ставилася, і нас, онуків, привчала, з християнською любов'ю. Саме життя спонукало українців творити культуру толерантності, доброзичливості, гостинності, інклюзивності.[1]

  •  

Ми зіткаємося з спробами реабілітації Радянського Союзу. У нас і досі ще в нашій незалежній Україні є люди, які сплять і мріють про повернення того старого режиму. Їм все не дає, знаєте, спокою ота ковбаса по 2.20 і ті ціни по 16 копійок на хліб, тобто вони готові за оцю, знаєте, матеріальність душу свою продати, повернутися в ті страшні часи.[2]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

  •  

Свідки є свідками не тільки Єгови, а вони є свідками того бездушного, антигуманного режиму, який був встановлений радянською владою.[2]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

  •  

Заборона Свідків в Росії — це є своєрідна помста українцям за те, що вони в 51 році в кількості 10 тисяч людей принесли світло віри в безбожну Росію.[2]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

Примітки[ред.]

  1. Лавриш Ю. Про правильні пріоритети // День. — 2016. — №161-162 (4767-4768). — 9-10 вересня. — С. 20
  2. а б в Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій на YouTube