Ушкалов Олександр Леонідович
| Ушкалов Олександр Леонідович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Ушкалов Олександр Леонідович (нар. 21 червня 1983) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), літературознавець і перекладач.
Цитати[ред.]
По закінченні одинадцятого класу я свідомо вступив у педагогічний і вирішив знищувати ворожу систему, ставши її частиною й проводячи підривну роботу зсередини…[1] |
Студентське життя навчило мене розтягувати шість картоплин і три кубики бульйону на цілий тиждень, а також любити гроші… я б не сказав, що я закоханий у бабки,але коли я їх бачу, вони мені подобаються, виразно подобаються.[2] |
Єдине, що ми з Вованом винесли із цього інциденту, це те, що расизм, як і решта негативних явищ усесвітньої історії, зазвичай починається через усілякі дрібниці — скажімо, через фак або через дивакуваті головні убори… Одним словом, те, з чого воно починається, зовсім не варте того, в що воно переростає… Чому це все так, ми тоді ще не знали…[3] |
А світ — це великий-превеликий зоопарк[4] — Ікарус |
– Господі, совдєпія нєістрібіма… — сумно зітхає він, так, наче вони з господом ведуть тисячолітню війну проти совдепії, і ось тут вона нарешті їх дістала, дістала так конкретно, що не допоможуть ані вино, ані молитви, ані військові берці, ані тим паче хрестові походи, якими він марив усе життя…[5] |
Та найгіршим здавалося те, що з цієї ситуації я не бачив жодного інакшого виходу, як їхати, просто їхати і не зупинятись… Бо кожна зупинка могла мати хєрові, може, навіть катастрофічні для нас усіх (принаймні для мене особисто) наслідки… Спинитися в цій лісосмузі, пройтися травою й зрозуміти, що дерева — то насправді не дерева, а довбані фанерні декорації, які здаються деревами, коли ти пролітаєш повз них на швидкості за сотню… А якщо підійти до них й ударити ногою, вони впадуть назад, у порожнечу, і за ними вже нічого не буде… І коли ти це збагнеш, роздуплишся, вкуриш, якщо тебе все-таки втаємничать у всі ці фішки і ти нарешті знатимеш, що десь є дерева, за якими вже нічого нема, ти просто волітимеш біля них не спинятися, ти топтатимеш педаль газу й дивитимешся тільки вперед, ти все своє життя тікатимеш від цього…[6] |
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Ушкалов, Сашко.. БЖД: Crazynovel. — К.: Факт, 2008. — 240 с. — ISBN 978-966-359-155-1
