Ушкалов Олександр Леонідович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушкалов Олександр Леонідович
Olexandr ushkalov.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Ушкалов Олександр Леонідович (нар. 21 червня 1983) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), літературознавець і перекладач.

Цитати[ред.]

  •  

По закінченні одинадцятого класу я свідомо вступив у педагогічний і вирішив знищувати ворожу систему, ставши її частиною й проводячи підривну роботу зсередини…[1]

  •  

Студентське життя навчило мене розтягувати шість картоплин і три кубики бульйону на цілий тиждень, а також любити гроші… я б не сказав, що я закоханий у бабки,але коли я їх бачу, вони мені подобаються, виразно подобаються.[2]

  •  

Єдине, що ми з Вованом винесли із цього інциденту, це те, що расизм, як і решта нега­тивних явищ усесвітньої історії, зазвичай по­чинається через усілякі дрібниці — скажімо, через фак або через дивакуваті головні убори… Одним словом, те, з чого воно починається, зовсім не варте того, в що воно переростає… Чому це все так, ми тоді ще не знали…[3]

  •  

А світ — це великий-превеликий зоопарк[4]Ікарус

  •  

– Господі, совдєпія нєістрібіма… — сумно зі­тхає він, так, наче вони з господом ведуть тися­чолітню війну проти совдепії, і ось тут вона на­решті їх дістала, дістала так конкретно, що не допоможуть ані вино, ані молитви, ані військові берці, ані тим паче хрестові походи, якими він марив усе життя…[5]

  •  

Та найгіршим здавалося те, що з цієї ситуації я не бачив жодного інакшого виходу, як їхати, просто їхати і не зупинятись… Бо кожна зупинка могла мати хєрові, може, навіть катастрофічні для нас усіх (принаймні для мене особисто) наслідки… Спинитися в цій лісосмузі, пройтися травою й зрозуміти, що дерева — то насправді не дерева, а довбані фанерні декорації, які здаються деревами, коли ти пролітаєш повз них на швидкості за сотню… А якщо підійти до них й ударити ногою, вони впадуть назад, у порожнечу, і за ними вже нічого не буде… І коли ти це збагнеш, роздуплишся, вкуриш, якщо тебе все-таки втаємничать у всі ці фішки і ти нарешті знатимеш, що десь є дерева, за якими вже нічого нема, ти просто волітимеш біля них не спинятися, ти топтатимеш педаль газу й дивитимешся тільки вперед, ти все своє життя тікатимеш від цього…[6]

Примітки[ред.]

  1. БЖД, 2008, с. 7
  2. БЖД, 2008, с. 12
  3. БЖД, 2008, с. 68
  4. БЖД, 2008, с. 131
  5. БЖД, 2008, с. 155
  6. БЖД, 2008, с. 184—185

Джерела[ред.]

  • Ушкалов, Сашко.. БЖД: Crazynovel. — К.: Факт, 2008. — 240 с. — ISBN 978-966-359-155-1