Ульф Старк

	Ульф Старк
	Ульф Старк, читає вголос свою книгу на книжковому ярмарку в Гетеборзі 2009 року.
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Старк.

Ульф Старк (швед. Ulf Stark; 12 липня 1944, Стокгольм, Швеція — 13 червня 2017, там же) — шведський письменник і сценарист. Як автор книг для дорослих дебютував у 1964 році. У 1975 році почав, а з 1984 року цілком присвячує себе дитячій літературі. Удостоєний багатьох престижних літературних премій.

Задокументовані вислови[ред.]

«	Книжки ж існують не просто для дитячої освіти чи певної прокламації. Вони – для дитячих душ. Щоб змусити дітей посміятися навіть із найабсурднішого дорослого світу. Щоб змусити їх думати про екзистенціальні поняття – скажімо, любов, смерть, дружбу. Над тим, як бути людиною.	»

Досить часто ми стикаємося з уявленням про літературу як інструмент, що навчає, як поводитися, що думати, навчає моральності. Та я думаю, що діти не слухають, якщо ви забагато повчаєте. Я не слухаю, коли люди намагаються повчати мене. І ніколи не слухав. Мій батько намагався, але отримував зворотній результат^[2].

Я дуже захоплююся творчістю Астрід Ліндґрен, але я не перебираю на себе її шати (бо, зрештою, це жіночі шати). Гадаю, Астрід була справді Постаттю. Я не досяг такого рівня, але я пишу так добре, як можу, і Астрід, гадаю, теж так робила^[2].

Я маю свій невеликий метод, за допомогою якого підтримую зв’язок зі своєю «внутрішньою дитиною», це щось на зразок самогіпнозу, можна сказати.
Я уявляю, що я семирічний хлопчик, що я знову бачу будинок таким, яким він був. Уявляю, як я відчиняю двері, проходжу до татового пальта, засовую руки в кишені, знаходжу монетки, брязкаю ними, підіймаюся сходами. Мама на кухні, і я чую аромати їжі, яку вона готує, і нарешті я йду до ванної, підводжуся навшпиньки, щоб побачити у дзеркалі своє обличчя таким, яким воно було в сім років.
Гадаю, робити таку річ варто і вчителям, і батькам^[2].

З його творів[ред.]

Тоді я був просто Ульф[ред.]

Література — це дуже особиста штука. ^[3]

Мій друг Персі, Бофало Біл і я[ред.]

Не можна володіти ніяким живим створенням... Все живе належить саме собі. ^[4]

Диваки і зануди[ред.]

Втікачі[ред.]

Дідусь сидів у ліжку, підмостивши під спину подушку. Він був мов той Господь Бог, що стомлено приліг на м'яку хмарину

Про його твори[ред.]

Про нього[ред.]

Примітки[ред.]

↑ Ульф Старк: «Усі історії починаються зі слухання»
↑ ^а ^б ^в Ульф Старк: «Тримайте зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною»
↑ Тоді я був просто Ульф/ пер. зі швед. Галини Кирпи ; іл. Марії Фої. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 128 с. — ISBN 978-617-679-378-6.
↑ Мій друг Персі, Бофало Біл і я / пер. зі швед. Галини Кирпи. — Вінниця : Тези, 2003. — 220 с. : іл. — ISBN 978-966-421-023-9.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Ульф Старк: «Усі історії починаються зі слухання»

[Читомо_Казкарка-2] а ^б ^в Ульф Старк: «Тримайте зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною»

[3] Тоді я був просто Ульф/ пер. зі швед. Галини Кирпи ; іл. Марії Фої. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 128 с. — ISBN 978-617-679-378-6.

[4] Мій друг Персі, Бофало Біл і я / пер. зі швед. Галини Кирпи. — Вінниця : Тези, 2003. — 220 с. : іл. — ISBN 978-966-421-023-9.

[2]

[3]

[4]