Стригун Федір Миколайович
| Федір Стригун | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
Фе́дір Микола́йович Стригу́н (нар. 1 листопада 1939, Томашівка, Черкаська область, Українська РСР) — український режисер та актор. Народний артист України, художній керівник, режисер-постановник Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької, професор, завкафедрою режисури Львівського національного університету ім. Івана Франка, академік Національної академії мистецтв України (2017).
Цитати[ред.]
Ми знали, що в кожній кіногрупі є «стукачі», але так кучкувалися, що люди могли відверто висловлювати свої думки. Згадати хоча би Володю Денисенка (у нього я бував на кінопробах) чи Сергія Параджанова (у нього я також пробувався у фільмі «Українська рапсодія» – ми там із Наталею Наум мали зніматися)[1]. — Зі спогадів «Івана я боготворив...», Львів, 25 грудня 2010 |
Поки готували якийсь об’єкт, ми з Іваном ішли в пшеницю або в посадку і – співали. Ми таких пісень співали! Нам так подобалось! Тоді не пили зовсім, хіба що ввечері, коли робота закінчувалась і ми обговорювали наступний день. Пам’ятаєте у фільмі ця Іванова фраза: «Мо, горілка поможе?». Іван був центром усієї компанії[1]. — Про знімання фільму «Пропала грамота»//Зі спогадів «Івана я боготворив...», Львів, 25 грудня 2010 |
Це Сергій Данченко так нам казав: «Я вас в кіно не пущу – ви там набираєтесь волюнтаризму…» Бо воно так і було. В шістдесятих роках кінематографісти – це, можливо, єдина професія, де була свобода. Навіть якщо фільм не виходив на екран, свобода жила в експедиціях[1]. — Зі спогадів «Івана я боготворив...», Львів, 25 грудня 2010 |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в «Івана я боготворив...» // Кіно-Театр. — Київ: 2011. — № 2.
