Совсун Інна Романівна
Совсун Інна Романівна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
І́нна Рома́нівна Совсун (нар. 21 вересня 1984, Харків) — перший заступник Міністра освіти і науки України, за сумісництвом старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Народний депутат України 9-го скликання.
Цитати
[ред.]Те, що ми пропонуємо — дуже схоже на пропозицію Робочої групи при комітеті. Тільки Робоча група пропонувала регіональні комісії з забезпечення якості, ми ж запропонували виділити це в окремий центральний орган виконавчої влади (і це не Міністерство освіти і науки). |
Ми витрачаємо дуже велику частку грошей в дуже малокомплектні школи, які ні якості освіти не забезпечують, та ще дорожчі в розрахунку на одного учня у 5-10 разів більше, ніж міські школи. |
Але весь процес закриття малокомплектних шкіл триватиме кілька років. Це неможливо одразу передбачити і чітко сказати, коли буде і як. Зараз у нас більше половини шкіл — це школи в сільській місцевості. Загалом по країні третина шкіл — це школи з наповнюваністю класів менше 5 дітей[1]. |
Рівень автономії університету не може бути таким, як рівень автономії дитсадка чи школи. |
Моя відповідь на запитання, навіщо у ХХІ столітті вчитися в університеті: тому що суспільство без нього не може існувати. Так, університети неідеальні, вони мають багато проблем. Але я хотіла б, щоб не було тенденції поспішних рішень йти на курси програмування, щоб за три місяці почати заробляти у доларах. Програмувати навчать швидко. Завдання ж університету – навчити вас думати, аналізувати, аргументувати свою позицію. Ми бачимо зараз у політичному світі, як це важливо, коли такого вміння бракує. І суспільство виявляється не готове до того, щоб раціонально критично мислити. Найкраща вакцина проти насаджування нераціональних популістичних ідей має бути в університеті. Ваша місія – виконувати її не тільки заради себе, а заради суспільства.[2] — відповідь на запитання, навіщо у ХХІ столітті вчитися в університеті |
Освіта має багато вимірів і багато завдань. Набуття навичок – одне з них. Дуальна освіта – це важливо, але треба зрозуміти, для яких спеціальностей такий принцип буде ефективно працювати, а яким спершу потрібна серйозна фундаментальна теоретична підготовка. Треба дивитися на формат, на програму, на її завдання, бо університет має і програму формування критичного мислення, і фундаментально засадничої наукової підготовки.[3] — відповідь на запитання, Що думаєте про нове формування бюджету в університеті |
Стару систему треба було змінювати, бо вона незрозуміла, непрозора. До прикладу: чому в різних університетах на підготовку того самого фахівця витрачають різну суму? Чому, маючи приблизно однакову кількість публікацій у міжнародних виданнях, різні університети мають різне фінансування на одного працівника? Нова система – не ідеальна, але це крок уперед. Ще 5–6 років знадобиться на її підлаштування, корегування. Як на мене, важливо, щоб окреме фінансування й розподіл був на фундаментальні видатки.[4] — відповідь на запитання, Ваше ставлення до дуальної освіти |
Ми маємо запропонувати суспільству нову модель поведінки і світогляду, в центрі якого – рівні права та можливості[5] |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г Інна Совсун: Влітку почалось закриття малокомплектних шкіл, кількість вчителів теж доведеться скоротити
- ↑ https://lpnu.ua/news/inna-sovsun-universytet-maie-hotuvaty-do-vyklykiv
- ↑ https://lpnu.ua/news/inna-sovsun-universytet-maie-hotuvaty-do-vyklykiv
- ↑ https://lpnu.ua/news/inna-sovsun-universytet-maie-hotuvaty-do-vyklykiv
- ↑ а б https://womenua.today/top-15-nadyhayuchyh-tsytat-vid-spikeriv-ukrayinskogo-zhinochogo-kongresu-onlajn/