Симон Пекалід

	Симон Пекалід
	Стаття у Вікіпедії

Симон Пекалід (бл. 1567 — † після 23 лютого 1601) — латиномовний поет. Придворний поет Костянтина Василя, Януша Острозьких.

Цитати

З поеми «Про острозьку війну», 1600 р.

Великий є гнів у зухвалих^[1].

Ворога силу хай сила долає, а стріли ворожі
Нехай одганяють^[1].

Доблесть ніколи не може загинути й навіть століття
Знищить не в силі її, а також довговічність тривала,
Хоч наступає погибель для пам’яток давніх великих^[1].

З роду твердий наш народ, терпеливий у всяких нестатках^[1].

Дітей до зірок підіймає скрізь батьківська слава^[1].

Без сприяння з неба нічого не може статись^[1].

Душу свою бережи і правицю для справ поважніших^[1].

А якщо я заслужив називатись поетом, тоді я
Справді щасливий^[2].

Війни безбожні, якщо вже годиться вести, то ніколи
Ві ні себе, ні своїх, ні вождів не примушуйте брати
Участь у бранях таких, бо тривожить всевишнього Бога
Помста і він, справедливий Господь, гнів великий розпалить^[2].

Перемир'я хай буде міцне, щоб права зберігати^[2].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Мудрість, 2019, с. 143
↑ ^а ^б ^в Мудрість, 2019, с. 144

Джерела

Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Мудрість—2019——143-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Мудрість, 2019, с. 143

[Мудрість—2019——144-2] а ^б ^в Мудрість, 2019, с. 144

[1]

[2]