Перейти до вмісту

Симон Пекалід

Матеріал з Вікіцитат
Симон Пекалід
Стаття у Вікіпедії

Симон Пекалід (бл. 1567 — † після 23 лютого 1601) — латиномовний поет. Придворний поет Костянтина Василя, Януша Острозьких.

Цитати

[ред.]

З поеми «Про острозьку війну», 1600 р.

[ред.]
  •  

Великий є гнів у зухвалих[1].

  •  

Ворога силу хай сила долає, а стріли ворожі
Нехай одганяють[1].

  •  

Доблесть ніколи не може загинути й навіть століття
Знищить не в силі її, а також довговічність тривала,
Хоч наступає погибель для пам’яток давніх великих[1].

  •  

З роду твердий наш народ, терпеливий у всяких нестатках[1].

  •  

Дітей до зірок підіймає скрізь батьківська слава[1].

  •  

Без сприяння з неба нічого не може статись[1].

  •  

Душу свою бережи і правицю для справ поважніших[1].

  •  

А якщо я заслужив називатись поетом, тоді я
Справді щасливий[2].

  •  

Війни безбожні, якщо вже годиться вести, то ніколи
Ві ні себе, ні своїх, ні вождів не примушуйте брати
Участь у бранях таких, бо тривожить всевишнього Бога
Помста і він, справедливий Господь, гнів великий розпалить[2].

  •  

Перемир'я хай буде міцне, щоб права зберігати[2].

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7